Україна з березня 2017-го по грудень 2018 року зібрала врожай ювілейних визначних подій, які характеризують творчий потенціал та силу її народу.

Борис Патон.

§ 1

Серед них — величні ювілеї: 100-річчя Національної академії наук України; 100-річчя Б. Є. Патона, президента НАН України; 80-річчя Загальної декларації прав людини ООН; 30-річчя Декларації про державний суверенітет України.

§ 2

У складні часи для народу України його єднає 2018 рік, що звів і веде в центр Європи шляхами талановитих особистостей зі статусом творчої діяльності планетарного масштабу, які своєю геніальною енергією створювали юридичні особи з правоустановчими документами, що характеризують як святе: 1) народження людини; 2) виховання етики і правосвідомості; 3) мету мирного становлення демократичного громадянського суспільства народу; 4) єдності досягнень прогресу формуванням розвитку правової держави; 5) для цілей становлення миру з контролем народів на планеті Земля і навіть у Космосі.

§ 3

Це і відомі заслуги Б. Є. Патона як президента НАН України, знаменитого вченого і людини честі. Національна академія наук України об’єднує кадровий потенціал системи розвитку наук природничих, які треба зрівноважити з гуманітарними науками, забезпечивши народ України успішним розвитком: станом на 1 січня 1990 року Україна входила до десятки найкращих країн.

§ 4

І тут є вклад Бориса Євгеновича в складні часи становлення України організацією НАН України для успішного проведення Республіканської науково-практичної конференції 18—20 квітня 1991 року. Саме Борису Євгеновичу було доручено вести цю фактично міжнародну конференцію на тему «Концепція і принципи нової Конституції Української РСР», в якій узяли участь представники делегацій у виступах та диспутах з п’яти зарубіжних країн. Зі здобутками інтелекту родини Борис Євгенович дійсно символізує Київську Русь з народженням у Франції і творчим життям в Україні, продовжуючи та збільшуючи здобутки з батьком для фронту Великої Вітчизняної війни. Це і часи відбудови не тільки України, а й багатьох країн.

§ 5

Україна з часткою вкладу Бориса Євгеновича в прогрес розвитку людства отримала методичну допомогу від структур ООН у питаннях застосування Загальної декларації прав людини в період жовтня 1989-го — червня 1990 років під час підготовки і прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Тому Академія наук України і стала одним із організаторів названої вище науково-практичної конференції у Верховній Раді України — етап відродження народовладдя для становлення і розбудови незалежності України.

§ 6

Народ України з цивілізованим світом високо оцінили заслуги великого громадянина свого народу і планети Земля: Патон Борис Євгенович 27 листопада 1918 року народження; український і міжнародний науковець, став у незалежній республіці першим серед нагороджених званням Герой України.
У сфері природничих наук — важливому розвитку галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів: член-кореспондент Академії наук України (1951), доктор технічних наук (1952); академік, Президент НАН України (1962); президент Міжнародної асоціації академій наук (від 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань, озброєння і військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003).

§ 7

У гуманітарній сфері: Депутат Верховної Ради СРСР із шостого по одинадцяте скликання, заступник голови Ради Союзу ВР СРСР. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Верховної Ради УРСР з п’ятого по одинадцяте скликання. Член Президії Верховної Ради УРСР із шостого по дев’яте скликання. У 1963—1991 роках — член Президії Академії наук СРСР і член Президії Комітету з Ленінської і Державної премій СРСР в галузі науки і техніки; у 1989—1991 роках обраний головою Комітету з міжнародної Ленінської премії миру; з 1990 року — почесний член і був президентом Української асоціації Римського клубу.

§ 8

Академік Академії наук СРСР (1962); з 1992 — Російської академії наук, іноземний член Болгарської академії наук (1969), Чехословацької академії наук (1973), Академії наук і мистецтв Боснії та Герцеговини (1975), Академії наук Німецької Демократичної Республіки (1980), Шведської королівської академії інженерних наук (1986), Національної академії наук Індії (1994), Національної академії наук Республіки Вірменія (1994), Академії наук Білорусі (1995), Академії наук Казахстану (1995), Академії наук Грузії (1996), Національної академії наук Таджикистану (2001), Національної академії наук Киргизької Республіки (2004), Академії Європи (1991), Міжнародної академії наук освіти, індустрії і мистецтва (США, 1997), Міжнародної академії астронавтики (США, 1997), член Міжнародної інженерної академії (1991), Американського зварювального товариства (1978), Міжнародного товариства з матеріалознавства (1994); почесний доктор наук Московського державного університету імені Ломоносова (2005).

§ 9

Борис Євгенович Патон, виконавши обов’язки почесного члена та президента Української асоціації Римського клубу, поділившись досвідом, привітав вихід у світ статті науковців «Людство: глобалізація інтелекту світогляду в єднанні природничих і гуманітарних наук» (газета «Голос України» № 23 (6778) від 3 лютого 2018 року), присвяченій 50-річчю Римського клубу.
Розпочате Вами, Борисе Євгеновичу, друге століття життя — це приклад благотворного сталого розвитку взаємодії природничих і гуманітарних наук у зрівноваженні для миру в третьому тисячолітті. Це унікальний вклад України в справу мирних відносин між народами планети Земля — ліквідацією атомного озброєння, створеного неконтрольованим розвитком і природничих наук.

Олександр КОЦЮБА, Руслана КОЦЮБА.