До 100-річчя УНР
У Дипломатичній академії України при МЗС відбулася урочиста презентація Виставкового просвітницького проекту «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії». У його рамках уперше оприлюднено вибрані документи з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України — вони представлені в експозиції виставки та в ілюстрованому 200-сторінковому збірнику, який знайомить читача з історією тріумфальних гастролей Української республіканської капели (Українського національного хору) під керівництвом видатного диригента Олександра Кошиця упродовж 1919—1924 років у Західній Європі.
На знімку: Тіна Пересунько (праворуч) презентує збірник «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії в Україні».
Фото Георгія Лук’янчука.
Міністр культури Євген Нищук, відкриваючи виставку, зазначив, що Українська республіканська капела, виконуючи культурну місію УНР за кордоном, дала понад 600 концертів у 17 країнах Західної Європи, Північної і Південної Америки.
— Українська музична місія зібрала понад тисячу відгуків у світовій пресі, — наголошує Євген Нищук. — На адресу Олександра Кошиця, як керівника державної культурної інституції УНР, надходили листи від президентів, міністрів, директорів музичних академій — найвидатніших діячів політичного і мистецького світу.
Королева Бельгії Єлизавета, відвідавши концерт українського хору, казала: «Вперше таке чую. Мої симпатії на боці українського народу». Президент Мексики Альваро Обрегон теж був у захваті: «Вперше в житті шкодую, що не маю однієї руки і не можу вам аплодувати». Серед відгуків, які друкувалися в німецькій, французькій, польській, бельгійській пресі, були й такі: «Культурна зрілість України має стати для світу легітимізацією її політичної незалежності» (Відень, 7 серпня 1919 р.), «До України мені було цілком байдуже, але тепер я ладен скрізь відстоювати мистецтво цієї країни» (Гаага, 24 січня 1920 р.), «Жодна пропаганда не може бути ефективнішою для визнання української нації» (Париж,
6 лютого 1920 р.).
У травні 1919-го на одному з концертів у Празі відбулася європейська прем’єра «Щедрика» в обробці Миколи Леонтовича, знаного у світі як «Колядка дзвонів». У жовтні 1922-го різдвяна пісня у виконанні Українського національного хору лунає зі сцени Карнегі-холу у Нью-Йорку, і відтоді мелодія, яка звучала на наших теренах із дохристиянських часів і належить до найдавніших зразків українського фольклору, полинула світом, а пісня перекладена англійською, німецькою, фламандською та багатьма іншими мовами.
— Тільки тепер світ дізнається, що це українська колядка, — наголошує Євген Нищук. — Презентований проект, який збігається у часі зі 100-річчям УНР, відкриватиме велич твору.
Міністр культури нагадав, що ініціатором турне був голова Директорії УНР Симон Петлюра.
— Саме за його особистим дорученням Музичним відділом Головного управління мистецтв і національної культури УНР на чолі з композитором і диригентом Кирилом Стеценком та Олександром Кошицем було розроблено Закон «Про утворення Української республіканської капели» та організовано її подорож у країни Західної Європи, — зазначає Євген Нищук.
Симон Петлюра у листі до Михайла Тишкевича від 18 вересня 1919 року писав: «Подбайте про те, щоб Укр. республ. капела могла приїхати до Парижа для демонстрування богацтв української музично-пісенної творчости. В Чехії ця капела творила фурор і багатьох москвофілів перетворила на українців. Я певен, що Європа не має чогось подібного. Можливо, перебування капели в Парижі улекшить і прочистить атмосферу упередженості». Показово, що сотня співаків, які були на конкурсній основі прийняті до капели, зараховувались на державну службу і сприймали виконання дорученої мистецької місії як служіння народу України.
Авторка проекту, старший науковий співробітник Українського центру культурних досліджень Тіна Пересунько додає, що в документах закордонних гастролей капели завдання, які виконувала «мистецька сотня УНР», визначалися як «перша музично-дипломатична місія України на закордонній арені», «пропаганда української ідеї між чужоземцями», «висока місія агітації за утворення Самостійної Української Народної Республіки на Мировій Конференції». До того ж українські музичні презентації супроводжувалися гуманітарною місією — капела патронувала соціальні проекти, даючи благодійні концерти на користь робітників, поранених, дітей-сиріт, Міжнародного Товариства Червоного Хреста.
Про важливість культурної дипломатії під час відкриття виставки говорили заступник директора академії Наталія Шульга, доктор історичних наук Ігор Гирич, директорка Українського центру культурних досліджень Ірина Френкель.
Двісті примірників збірника архівних документів, виданого в рамках проекту, буде передано дипломатичним установам та українським осередкам за кордоном.
