З початком російської агресії на Донбасі, тобто з 2014 року, Луганщина втратила значну частину свого промислового комплексу, а конкретно — такі галузі, як металургія, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, машинобудування, легка промисловість. І хоча на підконтрольній українській владі території області зосталися підприємства вугільної, хімічної, харчової та легкої промисловості, виробництво будівельних матеріалів, все ж свій головний потенціал область залишила на тимчасово окупованій території. По суті Луганщина сьогодні стала аграрним регіоном, і це мотивує її на розвиток сільськогосподарського виробництва. Як не важко це робити через постійні бойові дії, складну логістику, розбиті дороги, втрачені залізничні сполучення, великі проблеми, пов’язані з енергопостачанням, і втрату значної частини сільськогосподарських земель, області за останні роки все ж вдається зібрати мільйонний урожай зернових. Зокрема, у поточному році зібрано 1 млн 217 тис. тонн зернових та зернобобових культур, при цьому середня врожайність у регіоні області становить майже 30 ц/га. Найбільший вал зерна намолотили підприємства Сватівського, Троїцького та Новопсковського районів — майже чверть обласного короваю.
Цьогоріч обласна влада досягла значних успіхів у створенні робочих місць (їх кількість з початку року зросла майже на 4 тис.), розвитку системи медичних закладів, відновленні зруйнованих війною інфраструктурних об’єктів та залученні регіону до інвестиційних програм. Зокрема, завдяки підтримці керівництва штабу Операції об’єднаних сил відновлено низку зруйнованих російськими найманцями об’єктів. Найяскравішим прикладом такого будівництва є ремонт двох мостів на прифронтовій Попаснянщині. Створення іміджу Луганської області як регіону можливостей допомагає у залученні інвесторів. Зокрема, найближчим часом буде розпочато будівництво індустріального парку та сонячної електростанції у Рубіжному.
Область поставлена в такі умови, що для свого соціально-економічного розвитку вона вимушена йти курсом відновлення втраченого. Зокрема, у сфері охорони здоров’я у 2018 році відкрито цілу низку вузькопрофільних медичних об’єктів — відділення променевої діагностики Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, Центр відновлювального лікування та реабілітації ветеранів війни на базі Луганського обласного наркологічного диспансеру у Рубіжному, консультативно-діагностична поліклініка Луганської обласної клінічної лікарні у Сєверодонецьку, інші важливі об`єкти. Для багатьох медичних закладів за кошти обласного бюджету придбано сучасне обладнання. Для області, де триває війна, яка практично створює свою медицину заново, такий крок уперед має велике значення.
На жаль, Луганщина досі не змогла розв’язати свою головну проблему — енергетичну, від якої залежить відновлення роботи базових підприємств регіону і, насамперед, сєверодонецького «Азоту», лисичанського склозаводу «Пролетар», ПрАТ «ЛИНІК» тощо. Однак наступний 2019 рік відкриває для області доволі оптимістичні перспективи щодо приєднання до Єдиних енергетичним систем України через нову підстанцію у Кремінському районі, будівництво якої завершується влітку наступного року. Вимальовуються й інші перспективи, що вплинуть на розвиток регіону. Тільки б закінчилась війна...
І терикони — ніби вічні вартові шахтарського краю.
