Кризу першого робочого місця молодої людини можна сформулювати коротко: працювати мало, а заробляти багато. Така позиція впливає на формування відносин між роботодавцем і молодим працівником. На жаль, не в кращий бік...

Молодь — це саме та категорія населення, з якою центри зайнятості працюють особливо ретельно і з певною зацікавленістю. Акцент ставиться на випускниках шкіл, які з різних причин не потрапили до навчальних закладів — ПТУ чи вишів, або хочуть отримати професію прискореними темпами і безплатно. За рахунок коштів фонду загальнообов’язкового соціального страхування з безробіття центри зайнятості навчають їх обраної професії, допомагають працевлаштуватися. Водночас центри налаштовані працювати під вакансії — у межах запиту ринку праці області. А він сьогодні вимагає продавців продовольчих і непродовольчих товарів, контролерів-касирів, електрогазозварників, електромонтерів з обслуговування електроустаткування, охоронців... Саме ці професії опановує молодь через регіональні професійно-технічні навчальні заклади.
— Та кількість випускників училищ не завжди відповідає кількості вакансій, які у нас є, — пояснює заступник начальника відділу організації профнавчання Луганського обласного центру зайнятості Олена Кладова. — Наприклад, училище готує операторів комп’ютерного набору, але роботодавцю потрібен оператор з опрацювання інформації та програмного забезпечення, який обслуговує комп’ютери. Тобто потрібен не секретар, який вміло набирає тексти, а грамотний фахівець, що розуміється на програмуванні, графічному дизайні, вміє працювати у фотошопі. Ми просимо училища замислитись над цим. Відмовитись від підготовки суто технічного виконавця, замінивши його оператором з оброблення інформації комп’ютерного забезпечення.
Другий нюанс, на який Олена Кладова звертає увагу, — це легальність зайнятості. Враховуючи прагнення молоді заробляти якомога більше, окремі роботодавці використовують це у своїх цілях. Скажімо, при прийомі на роботу вони пропонують молодій людині зробити вибір: невелика, але «біла» зарплата чи нелегальне працевлаштування, яке добре оплачується. Молодь до 30 років, зрозуміло, хоче заробляти більше, тому погоджується на другий варіант, а старші за віком уже замислюються про майбутню пенсію, тому воліють мати офіційних запис у трудовій книжці. Слід зауважити, що роботодавець бере молодь без особливого бажання і з досить вимогливим підходом: щоб працівник був молодий, гарний, розумний, дисциплінований, з безліччю функцій, які вчасно виконує,  при цьому задовольняючись невисокою зарплатнею.
Загалом молодь регіону хотіла б отримувати десь від п’яти тисяч гривень, це якщо працювати у своєму місті чи селі. У разі працевлаштування у великих містах — Києві, Харкові, Львові — заробіток, на їхній погляд, повинен становити не менш як десять тисяч гривень.
Помічено, що підхід до вибору професій у молоді сьогодні раціональніший, ніж це було раніше. Скажімо, затребувані ті, що, по-перше, дають змогу «взяти роботу додому», тобто виконати якесь замовлення у вихідні дні, заробивши додаткові кошти, а по-друге, сприяють створенню власного бізнесу. З цих двох причин, зокрема, не має популярності професія токаря. Цей робітник має стаціонарне робоче місце, чіткий графік, прохідну, яка фіксує його своєчасний прихід на роботу. І хоча зарплата тут непогана (з урахуванням високого розряду можна отримати до 12 тис. грн), та професія все ж не приваблює своїми умовностями. «Пошабашити» тут не вдається.
До речі, до центрів зайнятості здебільшого звертаються дівчата — десь до 70 відсотків. Певно, жінки відповідальніші у виборі професії, а чоловіки не гребують і некваліфікованою працею. Хоча в області вже є багато випадків, коли хлопці опановують професію, наприклад, касира. З одного боку, можливо, їх мотивує нескладна робота «білого комірця», з другого — можливість здобути досвід роботи з грошима, що потім допоможе, скажімо, працювати в банку. Одне слово, мотивує кар’єрне зростання.
— У нашій системі працюють 11 центрів загальнотехнічної освіти державної служби зайнятості, які безплатно дають молодим людям ту професію, яку вони обрали для себе. Бо зацікавлені, щоб молодь залишалася в області, — зазначає Олена Кладова.