Укр | Рус
Загрузка...
На головну
06.12.2018

Сортують сміття і заробляють гроші

Оксана СТЕЛЬМАХ

А за виручені кошти в Талалаївській громаді навчають розумного поводження з відходами

Кожна громада Чернігівщини стикається із проблемою стихійних сміттєзвалищ, які роками виникали на їхніх територіях та активно підтримуються жителями в «робочому» стані. Про запровадження роздільного збору побутових відходів, їх сортування та вторинну переробку йдеться в стратегічних планах розвитку та першочергових завданнях. Ця тема стає ключовою під час обговорення перспектив запровадження міжмуніципального співробітництва між громадами.

Приміщення старої лікарні стало сортувальним пунктом.

Команда Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, допомагає громадам знаходити рішення в напрямку поводження з твердими побутовими відходами, організовуючи тренінги, семінари та навчальні візити. Представники громад Чернігівщини також у 2018 році познайомилися з досвідом європейських країн у сфері переробки сміття.
Але реального результату не буде, якщо ініціативу ефективного поводження з відходами не підтримають жителі громади. У сільській місцевості дехто вважає, що в нього на подвір’ї сміття немає, а те, що є, спалюється разом із пожухлим листям і закопується в кінці городу. І ніхто не замислюється про шкідливі речовини, які потрапляють у повітря, воду, землю.
У Талалаївській об’єднаній громаді роздільний збір сміття та сортування вторинної сировини популяризують та пропагують волонтери. Тут розповідають, що спершу сортувальний пункт облаштували в приватному гаражі, де збирали пластикові пляшки та макулатуру, сировину сортували, а далі — здавали в приймальні пункти.
«А потім нам перестало вистачати місця для сміття, для того, щоб формувати мішки для відправлення. Тому ми звернулися до селищної ради громади і попросили приміщення. Вони запропонували будівлю старої лікарні, якою вже давно ніхто не користується», — розповідає Олександр Смалько, волонтер і представник районного благодійного фонду «Прогрес».
За його словами, найкраще інформація про необхідність сортування відходів сприймається школярами. «Проводимо навчання, показуємо ролики, як потрібно поводитися із пластиком. Діти збирають сировину, а за це отримують інформаційні стенди для класів з різних предметів. Кажемо, що з того сміття, що ви зібрали, вийшов стенд для класу. І їх це стимулює, класи між собою змагання навіть влаштовують», — каже волонтер.
У приміщенні старої лікарні під стінками стоять мішки із прозорим та кольоровим пластиком, коробки з відсортованими пляшками: коричневі, зелені, прозорі — всі окремо (такі умови переробників). Окремо несортовані пляшки та інша сировина. Є коробки з медичним склом. Його, за словами Олександра, днями привезли медичні працівники. І це, на його думку, добрий знак, адже раніше ці склянки просто викидали на смітник.
Частину грошей, яку отримують від здачі пластику та скла, використовують на закупівлю рукавичок, великих мішків для вторинної сировини та сітки для контейнерів, які самі виготовляють. Хочуть з допомогою місцевих майстрів зробити прес для пластику, щоб можна було більші партії вторсировини зберігати.
«Сортуємо руками, прогинаємо, щоб менше місце пляшки займали. І далі відправляємо в Прилуки та Ромни. Хочемо назбирати певну кількість, щоб представники переробних заводів приїхали самі за сировиною. Наприклад, якщо це скло, то потрібно назбирати 300 ящиків», — розповідає волонтер.
За словами Олександра Смалька, вони власними силами зараз роблять ящики-контейнери для пластику, які встановлять у найлюдніших місцях громади. «Це вручну зроблений ящик 1,2 на 1,2 м — такий собі контейнер із шальовок збитий і обтягнутий сіткою, із спеціальними роз’ясненнями та статистикою: «Україна посідає з 2012 року 1-ше місце за кількістю сміття. 7% нашої країни вкрито сміттям — за площею це як Данія. Наша країна — не полігон. Давайте сортувати сміття разом», — розповідає він.
Також у громаді збирають батарейки: у п’яти торгових точках стоять контейнери для збору, а далі відправляють поштою на утилізацію.
Населення нормально сприймає таку ініціативу. Але ще не всі готові до того, щоб вдома почати сортувати і просто відкинути окремо пластик, органіку та скло. Проте досвід європейських країн доводить, що переробка сировини, її вторинне використання і розумна утилізація — це, по-перше, гроші, а, по-друге, збереження екології.

Оксана СТЕЛЬМАХ.
Фото надано автором.

Чернігівська область.

Всі статті рубрики На головну