На період проведення кліматичного саміту ООН Катовиці перетворилися на «обложену фортецю», твердять журналісти. Навколо спортивно-розважального комплексу «Сподек» та Міжнародного конгрес-центру постійно чергує велика кількість поліцейських машин, періодично з’являється поліцейський вертоліт, а навколо всієї території проведення саміту зведено високу огорожу. Ба більше, повністю заблокована частина вулиць у цій частині міста. Варто згадати, що саме місце проведення на період з 2 до 14 грудня стало екстериторіальною зоною, яку адмініструє ООН: перед початком саміту, після проведення скрупульозної перевірки, польські поліцейські передали всі об’єкти організаторові. 

Учасники саміту можуть потрапити на територію, де проводяться заходи, виключно після пред’явлення перепусток з фотографією, пройшовши через брамки-металошукачі та віддавши для ретельного «сканування» свою рюкзаки чи сумки. Щоправда, подбали й про місцевих жителів: поліція запустила для них спеціальну інфолінію, зателефонувавши на яку кожен зацікавлений може довідатись про обмеження та процедури, запроваджені в місті на період саміту.
Серед цікавинок навколо початку саміту, на які звернули увагу польські ЗМІ, слід виділити такі. Федеральний президент Австрії Александер ван дер Беллен та 25 членів національної делегації приїхали до Катовиць у вагоні-ресторані потяга Интерсіті. Річ у тім, що делегація мала квитки у вагон, якого не було (як з’ясувалось, через поломку). Довідавшись про це щойно на пероні Віденського вокзалу, президент дав команду сідати у вагон-ресторан. Для залізничників поява VIP-а стала абсолютною несподіванкою. Журналістам президент, який колись очолював Партію зелених, заявив, що в такий спосіб у повітря не потрапило 3,3 тонни СО2 — саме стільки викидів було б, якби його делегація поїхала на саміт автомобілями.
Героїнею медіа-матеріалів у контексті саміту стала також 15-річна шведська учениця Грета Тунберг, яка прибула до Катовиць на запрошення організаторів. Вона взяла участь у молодіжному саміті та мала зустріч із генсеком ООН Антоніу Гутеррешем. За її словами, з генсеком розмовляла про «кліматичну справедливість», про те, що за 25 років проведення конференцій СОР виступило безліч людей, які «благали національних лідерів зупинити емісію (парникових газів), але це не подіяло, бо викиди й надалі зростали». Грета підкреслила, що «не благатиме світових лідерів, щоб дбали про наше майбутнє», а робитиме все для того, аби знали, що «зміни грядуть незалежно від їхніх бажань». Водночас дівчина пообіцяла «благати людей, аби усвідомили, що політичні лідери нас підвели». Грета стала відомою завдяки своїм протестам під стінами шведського парламенту, куди приходить кожної п’ятниці замість занять у школі, аби добиватись від шведського уряду та своїх співгромадян відповідального ставлення до загрози катастрофи Землі, яку спричиняють кліматичні зміни.
На саміті оголошено результати проведеного Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) у співпраці з міжнародною фірмою «YouGov» першого дослідження настроїв громадян країн—членів ЄС, США та Китаю стосовно проблеми зміни клімату. Дослідження показало, що «занепокоєння або побоювання у зв’язку з кліматичними змінами висловлюють 78% європейців, 65% китайців та 63% американців. Його негативного впливу на особистий фінансовий стан очікують 55% європейців, 45% американців та 40% китайців. Із дослідження випливає, що найбільшими оптимістами, якщо йдеться про вплив заходів із протидії глобальному потеплінню на створення нових робочих місць та економічне зростання, залишаються американці, 26% яких вважають, що такі заходи можуть мати позитивний вплив. Такої ж думки дотримуються 21% європейців та 11% китайців. «Дослідження становить для делегатів конференції СОР24 важливий сигнал, що громадяни щораз глибше усвідомлюють виклики, пов’язані зі зміною клімату», — наголосив віце-президент ЄІБ Джонатан Тейлор, відповідальний за політику цієї установи у сфері клімату та охорони довкілля.
Саміт дав привід і для чергового витка внутрішньопольської дискусії навколо викидів парникових газів. У центрі обговорення опинився понеділковий виступ на відкритті заходу президента Польщі Анджея Дуди, а саме той фрагмент, де він заявив: «Вугілля — наша (Польщі) стратегічна сировина, завдяки якій маємо гарантований енергетичний суверенітет, і було б дивним, з точки зору політики нашої держави, коли б ми від нього повністю відмовились, маючи дослідження експертів про його запаси ще на 200 років». Такий підхід керівництва Польщі А. Дуда пояснив міркуваннями «фундаментального значення енергетичної незалежності». Цей виступ глави держави одразу ж критично оцінив польський «Грінпіс». Екологи, зокрема заявили, що «дуже занепокоєні розбіжністю між постулатами президента і глобальною реальністю, яка говорить про те, що уникнення найгірших наслідків кризи можливе за умови припинення спалювання вугілля до 2030 року». Проте у вівторок, у ході святкування Дня гірника, А. Дуда висловився ще гостріше, заявивши, що поки він президент, «не дозволить, аби хто-небудь убив польську вуглевидобувну галузь».
Критики президента вважають, що такі висловлювання йдуть урозріз із його ж закликом до учасників саміту ухвалити «Катовицьку дорожню карту» щодо впровадження Паризької угоди (2015), що є одним із головних завдань Катовицького кліматичного саміту.