Кліматичний саміт у польських Катовицях наближається до завершення, а узгодженої позиції усе ще немає. У вівторок розпочалася так звана міністерська частина, тобто переговори щодо «Rulebooka» («дорожньої карти» стосовно впровадження Паризької угоди* (2015), що є одним із головних завдань СОР24) перейшли з технічної фази, яка відбувалася минулого (першого) тижня роботи саміту, в політичну. Організатори повідомляли про приїзд щонайменше 91 міністра з усього світу, котрі мають вивести переговори з глухого кута.

 

Дискусія проходитиме паралельно між групами переговорників та їхніми керівниками-міністрами, котрі приїхали в Катовице, щоби приймати рішення з питань, котрих до цього часу не вдалося узгодити. Як твердять експерти, міністрам доведеться заглиблюватись у технічні деталі, аби приймати свідомі рішення. Водночас наголошують на особливій відповідальності за результат переговорів приймаючої-головуючої країни, яка адмініструє процес дискусій. Адже всі рішення на саміті можуть ухвалюватись виключно одноголосно, а серед спірних питань залишаються невирішеними два найважливіші: «чи всі країни повинні підлягати такими самим правилам» (чи слід запровадити різні вимоги щодо кліматичної політики для багатих та бідних країн) та «як має відбуватись фінансування сприятливих для клімату проектів у країнах, що розвиваються» (які асигнування мають бути спрямовані для країн третього світу та яким має бути фінансовий вклад у це окремих країн). Тож кожна із 196 держав має можливість призупинити частину переговорів, якщо вважатиме, що її інтереси «в небезпеці». А досить часто від прогресу в одній сфері залежить можливість досягнення згоди в інших. Це особливо відчутно в ході багаторівневих та багатовекторних дискусій, а саме такі відбуваються в рамках СОР24 цього тижня. З багатьох питань позиції країн вдалось зблизити.

 

«Успіх Катовиць -- у руках сторін. Звичайно, на наших плечах лежить відповідальність щодо підтримки сторін та усування труднощів. Робимо все, що в наших силах, аби підтримати їх там, де вони цього потребують. (...) Якщо не вдасться цього зробити -- це буде нашою спільною поразкою», -- наголосив головуючий СОР24 Міхал Куртика (заступник міністра охорони навколишнього середовища), підкреслюючи подвійну роль Польщі: головування на саміті та намагання добитися найбільш вигідних для себе вирішень**.

 

Поки на політичний консенсус все ще сподіваються, на саміті дійшли згоди представники сектора моди, який згідно з одностайними висновками експертів, спричиняє вищу емісію СО2, ніж міжнародне судноплавство і авіація разом узяті. В понеділок 43 лідери, зокрема, «Adidas», «Burberry», «Guess», «Hugo Boss», групи «H&M» та «Inditex», підписали «The Fashion Climate Charter» («Хартію заходів сектора моди для клімату»), яка має на меті реалізацію цілей Паризької кліматичної конференції 2015 року. Підписанти зобов’язались діяти для «досягнення нульової емісії нетто до 2050 року», поступової відмови від печей, що працюють на вугільному паливі, та переходу на використання відновлювальних джерел енергії.

 

Особливе значення для оцінки результатів COP24 матиме «Таланоа» діалог -- так назвали фасилітаційний діалог (Facilitative Dialogue 2018), від фіджійського слова, що означає «порозуміння», покликаний прискорити розробку інструментів Паризької угоди та підготовку до глобального підбиття підсумків у 2023 р. У рамках семи круглих столів на СОР24 міністри разом із представниками неурядових організацій намагаються відповісти на питання: «Яким чином максимально інтенсифікувати заходи з охорони клімату». Експерти наголошують на великих очікуваннях щодо посилу, який вийде за результатами «Таланоа діалогу». На підставі даних про дотеперішні результативні заходи та даних результатів наукових досліджень, міністри можуть задекларувати бажання підвищення «кліматичних амбіцій своїх держав», зокрема шляхом підняття планки щодо зниження емісії парникових газів. Про це йдеться у Спеціальному звіті Міжурядової групи експертів з питань змін клімату, який також є частиною Діалогу.

 

Під час СОР24 Всесвітня організація охорони (ВООЗ) здоров’я представила свій звіт на тему впливу змін клімату на здоров’я, що базується на тридцятирічних аналітичних викладках-оцінках понад 80 представників системи охорони здоров’я, вчених-експертів, представників громадянського суспільства та міжнародних агентств. В документі, зокрема, зазначається: забруднення повітря, що спричиняють погіршення стану здоров’я, та парникові гази, що спричиняють кліматичні зміни, дають ті самі сектори -- енергетичний, житловий, транспортний і сільськогосподарський. Фактори, що спричиняють кліматичні зміни, головним чином спалювання різних видів викопного палива (в першу чергу кам’яного вугілля) мають «величезний вклад у рівень захворюваності та сім мільйонів смертей на рік з причин забруднення повітря». Тому ВООЗ закликала до «швидких і конкретних дій, без затримок»: ідентифікувати і просувати заходи з метою обмеження емісії СО2 та забруднення повітря. У звіті звертається увага й на те, що питання охорони здоров’я мають бути враховані також у добровільних зобов’язаннях щодо скорочення емісії. Ще одна важлива рекомендація ВООЗ -- «мобілізація президентів та інших лідерів задля заходів, спрямованих на зниження емісії СО2 і просування збереження здоров’я».

 

Спонукати політиків до вищезгаданих дій мав також «марш для клімату», що відбувся у Катовицях та в інших містах. Його учасники, окрім різноманітних лозунгів (на кшталт: «Не варіть нам Землю», «Чисте вугілля -- це брудна брехня», «Не викопні, а відновлювальні») принесли ще один спільний символ -- будильники, що мають «розбудити політиків до швидких дій».

 

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

 

ДОВІДКОВО:

 

* Паризька угода (Паризька хартія), ухвалена в грудні 2015 року в ході COP21 у Парижі, -- це перша в історії міжнародна кліматична угода, яка зобов’язує всі держави світу до реалізації заходів для охорони клімату. Міжнародна спільнота узгодила в Парижі, що реалізуватиме заходи, спрямовані на утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2°C від доіндустріальних рівнів та спрямовуватиме зусилля на обмеження зростання температури до +1,5°C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату та впливи на них. Цілі, визначені у столиці Франції, передбачають відмову до 2050 року від вугілля, нафти i природного газу, а також адекватні зміни у світовій економіці. Угода набрала чинності 4 листопада 2016 року після її ратифікації 55 державами, що відповідають за 55% глобальної емісії парникових газів. Паризька хартія має прийти на зміну Кіотському протоколу. Угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р., згідно з інформацією, розміщеною на її сайті, ратифікована дотепер 184 із 197 держав-учасниць UNFCCC, у тому числі Україною. Президент США Д. Трамп прийняв рішення про вихід його країни з цієї угоди. Паризька хартія вперше зняла відмінності між розвинутими державами (зобов’язаними до обмеження емісії) та країнами, що розвиваються (вільними від цих зобов’язань). Країни, які ратифікували Паризьку угоду, зобов’язалися діяти задля клімату на підставі добровільно і самостійно розроблених планів заходів.

 

** Організація COP24 у Катовицях коштуватиме полякам понад 140 мільйонів злотих, із яких 130 мільйонів -- це видатки з Національного фонду охорони навколишнього середовища і водного господарства. За 10 днів до початку саміту в Катовицях Міністерство енергії Ради міністрів РП представило проект «Енергетичної політики держави на період до 2040 року». Документ передбачає, що до 2030 року 60% електроенергії надалі вироблятиметься з використанням кам’яного і бурого вугілля, з утриманням річного споживання на нинішньому рівні завдяки підвищенню ефективності виробництва енергії. На сьогодні з вугілля в Польщі виробляється майже 80% електроенергії. У 2040 р. частка вугілля має знизитися до рівня нижче 30%. У 2030 р. частка відновлювальних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії брутто має становити 21%, що означає, зокрема, частку в 27% у виробництві електроенергії. У цьому проекті МЕ РП задекларувало відмову від подальшого розвитку виробництва вітрової енергії шляхом розбудови вітрових ферм на суші -- передбачається замінити їх сонячними батареями, a з 2026 р. -- розбудовувати морські вітрові ферми. Окрім того, МЕ РП планує, що в 2033 р. Польща запустить свій перший блок АЕС (орієнтовною потужністю 1-1,5 ГВт), а згодом, кожні два роки (до 2043-го) запускатиме наступні, сумарна потужність яких становитиме від 6 до 9 ГВт.