Після складних переговорів, з одноденним запізненням -- 15 (замість 14) грудня опівночі, в польських Катовицях офіційно завершилась Глобальна кліматична конференція ООН COP24. Усі сторони-учасниці (196 країн та Європейський Союз) підписали «катовицький пакет», або «дорожню карту» з реалізації Паризької угоди 2015 р. Тобто головної мети саміту досягнуто.

На знімку: завершальне засідання кліматичного саміту.

 

Польща, яка головувала на СОР24 і відповідала за його організацію, виклала на цей захід понад 140 мільйонів злотих (із них 130 мільйонів з Національного фонду охорони навколишнього середовища і водного господарства). За час саміту в його заходах взяли участь десятки тисяч людей із майже 200 країн.

 

Найбільше розбіжностей між делегатами виникало з приводу фінансування боротьби з кліматичними змінами (країни, що розвиваються, зокрема, Бразилія, ПАР і Китай, наполягали, щоби більшість цих витрат взяли на себе розвинуті країни -- США, ЄС), та підходів до амбіційної мети утримання глобального зростання температури на рівні 1,5 градуса.

 

Завершальна пленарна сесія СОР24 переносилась двічі з причин затягування переговорів щодо остаточного змісту «катовицького пакета». Головними «стримуючими» були Туреччина та Бразилія. Перша добивалась зміни статусу з «розвинутої країни» на «країну, що розвивається». Натомість друга, не погоджуючись на пропоновані фінансові механізми у сфері приведення у відповідність до кліматичних змін та запобігання їх наслідкам, домагалась вигідніших для себе умов торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) після 2020 року.

 

Коментатори зауважують, що в ході виступів представники частини країн критикували «катовицький пакт» за відсутність регулювань стосовно реалізації 6-ї статті Паризької хартії: пункт, який це мав урегулювати, був усунутий з попередніх версій кінцевого документа. «Ми прибули в Катовиці в надії на принципи та амбіції. Якщо йдеться про принципи, ми прийняли рекомендації щодо реалізації Паризької угоди. На жаль, нам не вдалося закінчити в Катовицях робіт щодо 6-го пункту. Рекомендації щодо нього мають бути «сильні й гармонійні, заохочувати до ще більш амбіційних зусиль і вести до відчутного зменшення емісії», -- наголосив представник Ефіопії. В подібному тоні висловлювався також представник Швейцарії від імені Environmental Integrity Group (Швейцарія, Мексика, Грузія, Південна Корея, Ліхтенштейн, Монако) та представник Австралії. Вони підкреслили, що ст. 6 є ключовою у Паризькій хартії, а тому «занепокоєні тим, що він не знайшов відображення в підсумковому документі саміту», і наголосили на необхідності «докласти великих старань, щоб ці питання були остаточно вирішені на COP25».

 

Вищезгаданий пункт хартії передбачає, зокрема, добровільну співпрацю держав у ході впровадження національних кліматичних зобов’язань таким чином, щоб вони могли бути більш амбіційними, а також впровадження міжнародного ринкового механізму для просування стабільного розвитку та обмеження емісії задля реального досягнення цілей, визначених для себе конкретними країнами. При цьому зменшення викидів, визначене міжнародним механізмом, не може бути включеним у національні зобов’язання. Додатково частина доходів, отриманих в результаті застосування цього механізму, має передаватися країнам, що розвиваються, які несуть особливі ризики у зв’язку зі змінами клімату, з метою покриття витрат на адаптацію.

 

У листі генсека ООН, який зачитала виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC) Патрісія Еспіноза, наголошувалося, що «Катовиці черговий раз показали, наскільки гнучким, а водночас солідним документом є Паризька угода». Антоніо Гутьєррес також наголосив, що «затвердження програми робіт Паризької хартії становитиме основу процесу трансформації, який вимагає більшої амбіційності з боку світового співтовариства, оскільки наукові висновки однозначно вказують на те, що ми мусимо бути більш амбіційними в боротьбі зі змінами клімату». Далі А. Гутьєррес конкретизував: «З цього часу всі мої п’ять пріоритетів будуть мати назву «амбіція»: амбіція 1 -- щодо зменшення кліматичних змін, амбіція 2 -- щодо приведення у відповідність до кліматичних змін, амбіція 3 -- щодо фінансових питань, амбіція 4 -- щодо технічної співпраці і розбудови потенціалу, амбіція 5 -- щодо просування технологічних інновацій». «Амбіція становитиме найважливіший пункт та ключовий месседж кліматичного саміту, який збереться у вересні 2019 року (в Чилі. -- Ред.). Амбіція мусить вести всі країни-учасниці у рамках підготовки ними національного вкладу визначеного на 2020 рік, аби тренд (кліматичних змін. -- Ред.), який спостерігається нині, був змінений» -- застеріг генсек і звернувся до всіх країн-учасниць з проханням «бути ще більш амбіційними, щоби бути в стані ефективно дати відсіч кліматичним змінам».

 

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

Фото ООН/Дж. Доусон.