Коли я їхала до Польщі вперше, то була свято переконана, що сусіди живуть так само, як ми в Україні, а різнять нас, за великим рахунком, тільки мови. З’ясувалося, що це припущення далеке від правди. Відмінностей дуже багато, деякі навіть дивують.

Передовсім зауважу, що в Польщі грудень вважають ще продовженням осені. Справжня зима зазвичай сюди приходить після 20 грудня. А що існують зима астрономічна, зима календарна та зима фактична, я досі не можу пояснити своїм дітям: польська зима настає 21 чи 22 грудня. З огляду на це, день Святого Миколая вважають останнім осіннім святом року. Припадає воно на 6 грудня. Згідно з традицією, в ніч з 5-го на 6-те неґречні діти дістають різки. Але таких дітей, звісно, не існує, тому на ранок 6 грудня всі знаходять під подушками ласощі та інші приємні дрібниці. Черга на солідні подарунки ще попереду. Дорослі на Миколая з ностальгією згадують дитинство.

Незнаною для нас традицією польського грудня є адвент — час, що передує Різдву, коли в костелах правлять спеціальні служби, вечорами запалюють свічки, а дітям особливу радість приносить щоденне розпаковування шоколадного адвентового календаря.
У період адвенту з’являється різдвяний антураж: організують ярмарки, прикрашають вулиці та домівки, встановлюють шопки (вертепи) — макети хлівів, де народився Христос, з фігурками всіх учасників події. Шопками оздоблюють помешкання та вулиці. На вулицях організують святкові концерти. Піст перед Різдвом необов’язковий, на відміну від поста Великоднього.

Ну і нарешті головне із зимових свят у Польщі — Різдво, 25 грудня. Хоча здається, що насправді всі чекають не так саме свято, як на його переддень — Вігілію (Святий вечір). Це суто родинний день — навіть найближчих друзів не запрошують. Натомість існує обов’язок — запросити навіть тих членів родини, з якими ти посварився. Тому, якщо не вдалося втримати емоції, іноді вігілійна атмосфера в деяких польських домівках досить напружена. 24 грудня, коли зійде перша зірка, родини сідають до столу. Страви подають пісні. Обов’язковими є польський червоний борщ, різноманітні салати з оселедцем і смажений короп. Зауважу, що польський борщ є дуже смачним, але незвичним для нас: це відвар з буряків із додаванням закваски з таких самих буряків.

На початку вігілійної вечері діляться облаткою — традиційним прісним хлібом, що трохи нагадує вафлі. Далі надходить найприємніший момент: гостям роздають подарунки з-під ялинки, пояснюючи, що їх принесла та сама перша зірка. Наприкінці співають колядки. До речі, колядки є дуже популярними в Польщі: в святковий період їх транслюють по радіо, співають вдома, а більшість знаних польських співаків записує цілі альбоми колядок. Натомість традиційне для нас ходіння колядувати не поширене... В цілому вігілійна вечеря триває недовго, і всі розходяться по домівках насолоджуватися подарунками.
Опівночі найбільш релігійні поляки йдуть до костелу на особливу службу — Пастерку. Якщо відвідали Пастерку, в день Різдва йти до костелу не обов’язково, тому найчастіше цього дня запрошують гостей та гучно святкують. На столі являються м’ясні страви. Абсолютним xітом є качка та м’ясні паштети.

Улюблене свято українців — Новий Рік — у Польщі не є таким помпезним. Молодь найчастіше веселиться в клубах чи на спеціально організованих концертах, а багато старших людей не святкують взагалі. Годинник у телевізорі не відлічує останніх секунд старого року, подарунків під ялинкою нема... Зрозуміти, що розпочався наступний рік, можна тільки з масових вибухів петард та феєрверків на вулицях польських міст.