2018-го наукові прориви повернулися на перші шпальти. Люди знову почали цікавитися освоєнням космосу й усерйоз роздумувати над майбутнім свого виду. Рік, що минає, як жоден інший, підштовхнув кращі інтелекти світу до міркувань з цього приводу. Пропоную згадати, як це було.

Зонд InSight на Марс успішно посаджено.

6 лютого понад два мільйони людей по всьому світу, не відриваючись від моніторів і телефонів, стежили за тим, як Ілон Маск запустив на орбіту Землі свій кабріолет Tesla. До слова, виробництво цих дивовижних автівок — теж справа рук винахідника, а назву вони отримали на честь безпідставно забутого фізика Ніколи Тесли.
Та повернімося до космосу. Головна новина була, звичайно, не в запуску червоного електрокара на орбіту, а в тому, що ракета-носій Falcon Heavy (названа, як зореліт у «Зоряних війнах») багаторазова. Це означає, що її можна використовувати повторно. Що, у свою чергу, значно зменшує вартість космічних перевезень. Раніше старт шаттла оцінювався у 240 млн доларів. Маск зробив це з бюджетом у 90 млн. Мало того, Falcon Heavy здатна вивести на низьку орбіту Землі вантаж до 64 тонн, 19 тонн — на геостаціонарну орбіту, 16 тонн — на траєкторію до Місяця і 14 тонн — на траєкторію до Марса, що відносить Falcon Heavy до класу надважких підйомників.
Що означають усі ці цифри? Що освоєння космосу широким загалом — питання вже не десятиріч, а кількох найближчих років. І підтверджуючи це, сам Маск пообіцяв до 2025 року запустити першу місію на Марс за допомогою ракети, створеної його компанією SpaceX. «Я чітко знаю, що робити. Я кажу про можливість перебратися туди», — заявив він в інтерв’ю одному з інтернет-видань. При цьому Маск натякнув, що недавно його компанією у цьому напрямку було здійснено кілька «надихаючих» винаходів.
Щоправда, поки першість з вивчення Червоної планети належить NASA. 5 травня вони запустили місію InSight на Марс. А вже 26 листопада знову таки мільйони землян стежили за тим, як космічний апарат здійснив успішну посадку на поверхню цієї планети. Апарат розроблений для поглиблення знань про структуру Червоної планети та її будову від ядра до поверхні. Це вже дев’ятий робот, якого відправляють на Марс, і працюватиме він там 728 днів.
Усі ці новини актуалізували призабуте запитання людства, яке було поставлене після першого польоту в космос: «Що далі?» Після перших польотів за межі Землі інтерес до освоєння космосу значно спав. А в 1990-х й на початку 2000-х суперідеєю стала споживча лихоманка. За краще вважалося дбати про власний гардероб, оселю, двір… Споживацька філософія направила мрії людей з холодного й ворожого космосу на власний затишок. Купи нову сукню — відчуй себе принцесою! З новим телефоном знайдеш себе! Щастя у сім’ї — тільки з майонезом нашої марки! Мов у паралельному всесвіті відбувалося танення льодовиків, зміна клімату, незвичні посухи, урагани, повені й інші природні аномалії. Але дедалі частіше лунало сакраментальне питання: «Камо грядеши?» («Куди йдеш?»). Ілон Маск вважає, що новий-старий напрямок — космос. Проте є вчені, які з ним не погоджуються.
16 жовтня була опублікована остання книга всесвітньо відомого фізика Стівена Хокінга, який помер у березні 2018-го, під назвою «Короткі відповіді на серйозні запитання». Окремо хочеться сказати, що взагалі в останні роки свого життя вчений багато зробив для того, щоб пояснити основні закони фізики широкому загалу. Певне, він розумів загрозу, яку несе повальна гуманітаризація людства. Тому й назва останньої книги ніби говорить — не бійтеся читати, тут усе простою мовою.
Так ось, у цій книзі, яку вже охрестили заповітом, Хокінг переконував, що справжнім викликом і загрозою людству в найближчому майбутньому стануть суперлюди. Фізик припустив, що вже у XXI сторіччі люди зможуть поставити на потік зміни до ДНК. Це допоможе, наприклад, покращити пам’ять, стійкість до хвороб, збільшити тривалість життя. На думку Хокінга, такі покращення будуть по кишені лише багатіям, які ними скористаються й дуже швидко стануть загрозою «немодифікованій» частині людства, яка не зможе з ними конкурувати.
Утім, не всі вчені вбачають у цьому загрозу. Наприклад, відомий історик і футуролог Ювал Ной Харарі у книзі «Людина розумна» пише, що «витіснення природного добору раціональним проектуванням може відбутися будь-яким із трьох способів: біоінженерії, створення кіборгів (істот, що поєднують органічну та неорганічну частини) або неорганічного життя». Вчений вказує, що всі три напрямки вже активно розвиваються і часто на користь людям. Наприклад, якщо говорити про кіборгів, то одна з німецьких компаній розробляє протез сітківки, що уможливить часткове відновлення втраченого зору. Або ж згадуються біонічні руки, які розробляють в Інституті реабілітації в Чикаго (США) для тих, хто втратив кінцівки. Утім, з пересторогою Ювал Ной Харарі згадує й про військові досліди в цих сферах.
Зрештою, куди піде людство, поки що не зрозуміло. Чи то рятуватиметься від кліматичних катаклізмів на Марсі, чи за допомогою власних суперздібностей. Напевне можна сказати лише те, що 2018 рік вивів цю дискусію на новий рівень і змусив людство задуматися над глобальними питаннями, а не лише над тим, телефони якої фірми кращі.

Тетяна ПАСОВА.
Фото з офіційної сторінки NASA у Твіттері.