У природи немає поганої погоди? Та цьогоріч вона нас «порадувала» сильними штормами, ураганами, зливами, повенями й тайфунами. Поки одні країни потерпали від нищівних пожеж, що випалювали цілі регіони, інші куточки планети колихали потужні землетруси та виверження вулканів.
Науковці наголошують, що така кількість стихійних лих є наслідком глобального потепління та повільного знищення екології Землі. За їхніми прогнозами, наступний рік може стати найспекотнішим в історії людства.
Що таке по-справжньому гаряче, можна було відчути в листопаді у Каліфорнії. Знадобилося три тижні, щоб локалізувати масштабні лісові пожежі, які знищили тисячі будівель та ціле зіркове містечко Парадайз, мешканцями якого були знамениті актори, співаки, моделі. Це стало ще одним доказом, що гроші та статусність не вбережуть від невідворотних змін клімату. Не менш шокуюча пожежа відбулася у липні в Греції, коли люди від вогню тікали в море. 
А Італію, Венецію та Францію восени навпаки накрило зливами, які призвели до нетипових для цього сезону повеней. Туристи по пояс у воді фотографувалися біля історичних пам’яток. «Майкл», «Флоренс», «Леслі», «Джебі» — раніше так іменували домашніх улюбленців, але цього року назвали масштабні урагани і тайфуни, які восени пронеслися США, Португалією і Японією. Деякі з них вважають найсильнішими за десятки, а то і сотні років.
 Влітку температурні рекорди вразили Європу. Найбільше від спеки потерпали Португалія, Іспанія та Франція, де стовпчик термометра сягав понад 46 градусів.
Не оминули кліматичні рекорди цього року й Україну. Зокрема, упродовж осені у Києві було зафіксовано вісім температурних рекордів.
Група дослідників зі Стенфордського університету дійшла висновку: якщо нинішні темпи глобального потепління збережуться, то всього впродовж кількох поколінь людству вдасться нівелювати результати поступового охолодження планети, яке тривало протягом останніх 50 млн років. Так, вже до 2040-го клімат Землі може почати нагадувати середній період пліоцену (приблизно 3 млн років тому) — останній великий теплий період до цього часу, коли світ був теплішим на 1,8 градуса за Цельсієм. Під час пліоцену клімат був засушливим, а в Арктиці зростали ліси, в яких мешкали верблюди. А до 2150-го земний клімат може стати схожим на еоцен — геологічну епоху, яку відділяють від нас 50 млн років. Для цього часу характерні надзвичайно високі рівні вуглекислого газу, а глобальна температура була приблизно на 13 градусів за Цельсієм теплішою. Тоді крокодили плавали в болотистих лісах Полярного кола, а пальми зростали на берегах Аляски.
Такі прогнози змушують світову спільноту бити на сполох. У 1992 році було прийнято Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Згодом, у 1997-му ухвалено Кіотський протокол, який зобов’язує розвинені країни скорочувати викиди парникових газів. А 2016-го було підписано Паризьку кліматичну угоду. Однак є країни, які навіть законодавчо намагаються попередити глобальні кліматичні зміни, а є ті, котрі не готові жертвувати національною економікою для таких потреб. Серед других, зокрема, Росія, Саудівська Аравія, Кувейт та США. Американських президент Дональд Трамп оголосив про вихід Штатів з Паризької угоди, пояснюючи цей крок як «підтвердження суверенітету Америки». Варто зауважити, що раніше звіт уряду США з приводу змін клімату вказав на те, що глобальне потепління призводить до посилення стихійних лих на території Сполучених Штатів. Однак Д. Трамп неодноразово ставив під сумнів висновки вчених про зв’язок глобальних змін клімату з діяльністю людини.
Підсумовуючи, можна сказати, що кількість кліматичних рекордів за останній рік і сама стала рекордною. Варто пам’ятати, що лише один градус різниці температури повітря може зробити зі снігу дощ, а з білої тундри болото.