Із 1 січня ФРН уже вшосте обрана непостійним членом Ради Безпеки ООН, де працюватиме впродовж 2019—2020 років. У такий спосіб вона стане однією з 15 держав у цьому впливовому органі, котрий переймається глобальними конфліктами на планеті. Саме ці країни тримають руку на пульсі світової політики, і саме у Раді Безпеки ООН ухвалюються важливі рішення та досягаються конкретні результати.

Під час церемонії встановлення прапорів новообраних непостійних членів Ради Безпеки ООН.

Сам федеральний уряд має намір використати членство в організації для захисту багатостороннього світового порядку та глобальних зусиль із урегулювання криз і задля того, щоб брати участь у формуванні політики ООН. А також добиватиметься просування принципів «сильної Європи» — з метою посилення позиції європейських країн на міжнародній арені. ФРН ставить перед собою і нове завдання: одержати місце постійного члена в Раді Безпеки ООН не тільки для себе, а й загалом для ЄС — через реформування цієї інституції. З тим, щоб ще активніше просувати мультилатералізм — усупереч запереченням таких сильних світу цього, як, приміром, США. А канцлер Ангела Меркель, виступаючи нещодавно в Бундестазі, навіть порушила проблему «європеїзації» РБ ООН та назвала її «вкрай корисною».
Але чи не найактуальнішим завданням нині для Берліна буде спроба добитися дотримання міжнародного порядку, заснованого на правилах. Також чимало політологів бачать Німеччину посередницею між великими державами, котра спроможна допомогти їм подолати тенденції, які їх роз’єднують. Що сприятиме зміцненню її власного становища на міжнародній арені. Утім, враховуючи позиції ФРН з багатьох питань, робота в РБ ООН навряд чи обійдеться для неї без проблем у їхньому розв’язанні з РФ, Китаєм чи США.
А складних тем для розгляду тут не бракує, оскільки в членів РБ надто багатовекторні думки стосовно ситуації на Близькому Сході, в Україні, Сирії, Ірані, КНДР. Також вони не завжди доходять спільної думки щодо захисту прав людини. Як і запровадження санкцій проти окремих держав, застосування військової сили з метою урегулювання міжнародних конфліктів чи спрямування в інші країни миротворчих підрозділів. А систематичне застосування права вето постійними членами РБ ООН часто зводить нанівець довготривалу роботу з цих питань.
Для України непостійне членство Берліна в РБ ООН має чимало плюсів. Зокрема ті, про які вже заявляла сама німецька сторона. Приміром, міністр закордонних справ Гайко Маас в інтерв’ю німецьким ЗМІ повідомив: «Ми хочемо використовувати наш час у Раді Безпеки ООН також для того, щоб говорити про миротворчу операцію ООН на сході України». Він визнав, що у Києва та Москви «абсолютно різні ідеї» стосовно формату місії, і прогресу досягти «дуже важко». Також Мінські угоди, як і досі, значною мірою не виконані. Але міністр наголосив на необхідності докласти всіх зусиль, щоб «надати нового імпульсу мирному процесу». За його словами, передусім слід стабілізувати ситуацію на сході України та забезпечити припинення вогню. А говорити про пом’якшення санкцій ЄС щодо РФ можна буде тільки в разі успіху в реалізації Мінських 
домовленостей.
Також екс-глава зовнішньополітичного відомства ФРН Зігмар Габріель, коментуючи питання введення миротворчого контингенту на Донбас, вважає, що Німеччина, в статусі непостійного члена РБ ООН, має зробити все, щоб добитися відправки «блакитних шоломів» на схід України: «Це те, що нам терміново необхідне — кроки зі зменшення силових дій». Політик переконаний, що розвиток конфлікту нікому не потрібний. Крім того, Німеччина, на його думку, може відігравати «дуже важливу роль у подоланні кризових ситуацій і в цьому, і в інших регіонах».
Це справді так, але чи спроможний Берлін подолати чи не найголовнішу проблему Ради Безпеки ООН — брак єдності думок з низки ключових питань, побачимо вже згодом.

Наталія ПИСАНСЬКА.
Фото з сайту «Новини ООН».

Берлін.