Витрати на комісію з радіаційного захисту населення визнали непродуктивними

У комітетах Верховної Ради

Представники Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянули звіт Рахункової палати про результати фінансового аудиту Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ). Розгляд відбувся за дорученням Голови Верховної Ради Андрія Парубія.

За результатами аудиту Рахункова палата зробила висновки про те, що НКРЗУ як постійно діючий вищий незалежний колегіальний науково-експертний дорадчо-консультативний орган з питань протирадіаційного захисту та радіаційної безпеки населення України фактично не функціонує. Пов’язано це з тим, що Верховна Рада досі не оновила склад комісії. Не забезпечується також вирішення питань, що належать до повноважень НКРЗУ, які випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, міжнародних конвенцій та укладених Україною міжнародних угод і договорів. Не досягається головна мета діяльності НКРЗУ — визначення загальних принципів та критеріїв протирадіаційного захисту життя й здоров’я людини від негативного впливу іонізуючих випромінювань.
Через відсутність складу комісії та її голови окремі управлінські рішення з питань діяльності апарату цього органу протягом 2015—2017 років і першого півріччя 2018 року ухвалювалися учасниками бюджетного процесу з недотриманням вимог окремих нормативних актів. Структуру й штатний розпис апарату НКРЗУ на 2016—2018 роки затверджував Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за поданням керівника апарату, а не голови НКРЗУ. Окрім того, положення регламенту комісії не узгоджуються з положеннями постанови Кабінету Міністрів від 21.08.2001 № 1096 про умови оплати праці працівників Національної комісії з радіаційного захисту населення в частині преміювання працівників апарату та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і соціально-побутові потреби. Ще один невтішний висновок — з огляду на те, що з січня 2015 року НКРЗУ фактично не здійснює своїх повноважень, кошти, які в період 2015—2018 років спрямовувались на забезпечення діяльності апарату комісії, є непродуктивними витратами державного бюджету.
Усе це дало аудиторам підстави для надання модифікованого (умовно-позитивного) висновку щодо дотримання апаратом НКРЗУ вимог законодавства під час здійснення витрат та щодо фінансової та бюджетної звітності. Водночас, на підставі викладеного, Рахункова палата вважає за доцільне запропонувати Верховній Раді внести на розгляд парламенту проект постанови про затвердження голови та складу Національної комісії з радіаційного захисту населення України. Відповідний законопроект підготовлено та внесено до розгляду ще в вересні 2017 року. Пропозиції стосовно кандидатур голови та складу НКРЗУ без зауважень погоджено президією Академії наук України. Проект постанови чотири рази вносили до порядку денного сесійних тижнів Верховної Ради, проте жодного разу його не винесли на фактичний розгляд.
За підсумками обговорення й зважаючи на початок нового бюджетного року та рекомендації Рахункової палати, комітет повторно звернувся до Голови Верховної Ради та погоджувальної ради із пропозиціями якнайшвидшого внесення до розкладу найближчого пленарного засідання проекту постанови № 6586. А апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України запропоновано вжити заходів для усунення виявлених аудитором недоліків.

У НАБУ подякували за реформування фінансового законодавства

До Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності надходять листи від учасників фінансового ринку з вдячністю за роботу, проведену комітетом за період дев’ятої сесії восьмого скликання. Зокрема, Національна асоціація банків України (НАБУ) у листі, оприлюдненому на сторінці комітету на офіційному сайті Верховної Ради, висловила вдячність за реформування законодавства в економічній та фінансовій сферах. Асоціація подякувала народним депутатам за схвалення змін до деяких законів України щодо відновлення кредитування (№ 2478). «Цей закон дозволить усунути системні законодавчі прогалини, які вже тривалий час використовуються недобросовісними боржниками задля уникнення виконання своїх кредитних зобов’язань, стане поштовхом до відновлення кредитування та зменшення частки непрацюючих кредитів у портфелях банківських установ», — йдеться у листі НАБУ.
Асоціація висловила вдячність за прийняття законів «Про валюту і валютні операції» (№ 2473), яким закладено необхідну основу для реформування застарілої системи валютного регулювання в Україні; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні (№ 2491), спрямованих на формування у державних банках дійсно незалежних та професійних наглядових рад; про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків (№ 2277), що сприятиме стабільності банківської системи; про внесення змін до деяких законів України щодо залучення іноземних інвестицій (№ 2418), про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду окремих ставок податків і зборів (№ 2628). Норми цього Закону, зауважують в Асоціації, враховують витрати суб’єктів господарювання при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток у зв’язку з запровадженням з 2019 року нового міжнародного стандарту № 16 «Оренда».

За повідомленнями Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.