Укр | Рус
Загрузка...
На головну
12.01.2019

Підкорювач морів із сухопутної Луганщини

Павло ВОРОНЦОВ

Луганчанин Євгеній Коротких продовжує дивувати. Нещодавно він здійснив унікальний спортивний похід на саморобному вітрильному катамарані. За 100 днів подорожі його команда зробила перехід протяжністю 6 000 кілометрів через Чорне, Середземне моря та ділянку Північної Атлантики.

 

Одна з команд катамарана. Євгеній Коротких — крайній праворуч.

 

Катамаран «Удача» в одному з портів.

 

Від захвату кричали: «Крейзі!»

Кілька років тому наша газета розповідала про цю надзвичайну людину, ставши інформаційним спонсором його довгої і досить ризикованої подорожі п’ятьма морями. А свій перший морський похід під вітрилом Євгеній здійснив рядовим матросом понад два десятиліття тому, пройшовши від Севастополя до Маріуполя. Тоді ще ніхто не наважувався ходити на катамаранах уздовж берега на таку відстань, а група ентузіастів, у яку входив і луганчанин, ризикнула пройти одразу через два моря — Чорне та Азовське. Відтоді, можна сказати, Євгеній і втратив спокій: став будувати катамаран і планувати міжнародний перехід. Відсутність грошей і досвіду створення таких плавзасобів, зрозуміло, стримували процес. Адже треба було зробити не просте судно, що складається з двох паралельно розташованих корпусів, які зв’язані між собою загальною палубою. Потрібно було створити такий катамаран, який витримає суворі морські випробування, зберігши життя команді. До речі, цей вид суден загалом не набув розповсюдження в суднобудуванні через складність побудови і проблеми із забезпеченням міцності цього сполучного мосту. І Євгенію слід було над цим добре подумати, знайти найвдаліший варіант. У 2004 році катамаран було створено, і його конструктор почав готувати його до випробування океаном.
Євгеній — завзятий чоловік. Ця риса характеру допомогла йому зібрати команду таких само відчайдушних романтиків, як він сам, і наважиться на великий похід. Того разу вони дійшли до Туреччини. Коли пришвартувалися в Синопі й місцеві дізналися, що українці подолали такий морський шлях без мотора й на самих вітрилах, не вірили, крутили біля скроні: «Крейзі!»
Через чотири роки Євгеній Коротких знову став збиратися в похід. Цього разу вирішив іти через Атлантику, будучи цілком упевненим, що його новий катамаран витримає й це випробування. Але закінчити маршрут завадили обставини, безпосередньо не пов’язані з морем. Проте вдалося пройти п’ять морів — Азовське, Чорне, Мармурове, Егейське та Середземне, що для такого типу суден є абсолютним рекордом. На жаль, через певні обставини з тим катамараном довелося попрощатися, і Євгеній почав створювати нове судно.

Похід назвали унікальним

Цього року після тривалої паузи Євгеній Коротких знову відправився в похід на саморобному розбірному вітрильному катамарані. Він стартував 2 липня в Очакові й завершив подорож 11 жовтня на острові Тенеріфе (Канарські острови, Іспанія). Українські мандрівники пройшли Туреччину, Грецію, Іспанію, Марокко й фінішували точно за графіком. За протяжністю, тривалістю маршруту й успішним завершенням подорожі цей похід на розбірному вітрильному катамарані є унікальним у світовому вітрильному туризмі.
— Ми збиралися плисти за цим маршрутом і в 2016-му, і в 2017 роках, — розповідає Євгеній, — але все якось не виходило. Я в цей час мотався від Луганська до Дніпра. У 2017-му брав участь у Чемпіонаті світу на Каспії, і там зібралася команда активних, енергійних дівчат. Коли прохопився про те, що в мене є мрія йти в Атлантику, вони загорілися, стали проситися в похід. З їхньою допомогою все й вийшло в 2018 році. Одна з них — харків’янка, друга — із Дніпра, третя — спеціально з Лондона прилетіла (раніше жила в Харкові, а потім вийшла заміж за англійця). Дівчата давно товаришують, увесь час подорожують. Ось вони й стали моїм першим екіпажем. Ми вирішили дістатися до Атлантики, пройшовши через усе Середземне море. Тобто, виходила унікальна експедиція. Принаймні в Україні в нас ще на катамарані ніхто так не ходив. А оскільки ця справа витратна, довелося пройти п’ять етапів. На кожному з них набиралася нова команда. Я єдиний ішов капітаном від початку до кінця, а решта змінювалися. У якусь точку на маршруті одні прилітали, інші відлітали. І так через мій катамаран пройшло 17 осіб. Люди були із Чернігова, Києва, Дніпра, Харкова.
Похід був цікавий, пізнавальний і, як завжди, пов’язаний із труднощами й небезпекою. У Марокко, наприклад, рибалки вдень ловлять рибу, а вночі, якщо трапиться нагода, можуть і яхту якусь пограбувати. Але капітан команди був попереджений про таке піратство й діяв за порадою: вдень іти вздовж берега, а на ніч — подалі в океан або приставати до берега. Таким чином екіпажу катамарана вдалося запобігти нападу на човен шістьох марокканців.
— З Очакова ми пішли просто на Босфор, далі — на Сицилію, на південь Сардинії й через відкрите море пішли на Балеарські острови, — розповідає Євгеній. — Коли із Сицилії виходили через Мессінську протоку, а це дуже небезпечне місце — там загинуло багато кораблів, довелось і нам пережити стресові моменти. Бачили утворення шторму просто на очах. А коли йшли від острова Вулкано до Сардинії, потрапили в грозову обстановку. Було моторошно. Я вперше побачив великі хвилі. Ідемо, ідемо — начебто не піднімаємося. А потім раз: яма. Навіть не яма, а якась ущелина. Завширшки метрів сто п’ятдесят, а завглибшки — метрів тридцять. Таке відчуття, що провалюємося в якусь величезну западину. Потім піднімаємося... Я навіть у кіно такого не бачив.
А коли йшли по Атлантиці вздовж Марокко, там щодня були тумани. Десь годині о третій, о четвертій ранку вони виникали й години до другої дня зникали. Тумани настільки щільні, що на відстані десять метрів уже нічого не видно. І так щодня. Уже потім з інтернету мореплавці дізналися, що, виявляється, це природний стан океану, тому що тут проходить дуже холодна течія, а в пустелі на суші — гаряче повітря. О третій годині повітря починає опускатися, і виникає цей туман. У нас навіть було два випадки, коли ми заходили в порти наосліп. А так плили за допомогою GPS і АІС.
Від Очакова до Афін ішли вчотирьох, чоловічою компанією, а в Афінах їх змінили четверо дівчат. З ними Євгеній пройшов до самісінької Катанії, але потім залишився удвох з лікарем. Щоправда, ненадовго. В Аліканте прилетіли троє хлопців і одна дівчина із Чернігова, з якими Євгеній дійшов до Касабланки, а там на їхнє місце прийшли двоє хлопців з Києва. Учотирьох дійшли до Канар. За словами Євгенія, найскладніша робота в лікаря команди була на Устіці й полягала в тому, щоб витягати з тіла колючки кактусів, після того, як приставши до берега, мореплавці знімали з них смачні плоди.
Отже, за 100 днів подорожі команда Коротких зробила перехід протяжністю 6000 кілометрів через Чорне, Середземне моря й ділянку Північної Атлантики. Катамаран, який Євгеній побудував у 2012-му і відтоді удосконалював, модернізував, підганяючи під майбутні походи, витримав усі випробування. Євгенію вже за шістдесят, але він сповнений сил і бажання продовжувати підкорювати моря. І його бажання, схоже, дуже заразливе.

Павло ВОРОНЦОВ.
Фото надано Євгенієм КОРОТКИХ.

Луганська область.

Всі статті рубрики На головну