Укр | Рус
Загрузка...
На головну
12.01.2019

Задля пропагування досвіду кращих

Павло ВОРОНЦОВ.

На Луганщині відбувся перший обласний фестиваль реалізованих проектів місцевого розвитку «Спроможна громада». Коротко його завдання сформульовано так: популяризація історій успіху. Іншими словами, фестиваль зібрав тих, хто протягом 2018 року творчо і напружено працював, кому є чим поділитися і хто пишається своїми досягненнями.

Коли з’явилася мотивація...

Щоправда, до такого спілкування були готові не всі. Фестиваль зібрав представників громад лише з 14 територій області, але його організатори вважають це хорошим результатом для першого досвіду. Головне — з’явилися якась інтрига та мотивація, що поклали початок здоровому суперництву громад за право бути кращою.
Судячи з усього, Асоціація органів місцевого самоврядування зробила правильний розрахунок, націливши громади перш за все на використання своїх можливостей і резервів. Під цими можливостями мається на увазі, передусім, участь у різних проектах, які фінансуються як Державним фондом регіонального розвитку, так і міжнародними організаціями. Варто зауважити, що на самому початку своєї роботи в цьому напрямі організатори зіткнулися з тим, що в громадах не вміють писати проекти.
— Тоді ми почали навчати керівників концентруватися на досягненні певної конкретної мети, розробляти стратегію своєї діяльності, визначати головні завдання, — розповідає заступник виконавчого директора Асоціації Альберт Зінченко. — І, нарешті, ми отримали реальний результат: в 2017 році на конкурс було подано 49 проектів місцевого розвитку, а 2018-го вже 142. Є відчутне зростання, і нас це не просто радує, а надихає, мотивує на більш активне продовження роботи. Як відомо, ніхто з донорів не хоче зв’язуватися з дилетантами. Це, як в банку: без історії успіху тобі або не дадуть кредит, а якщо й дадуть, то під підвищені відсотки. Тому наступний етап нашої роботи, стартом якого став обласний фестиваль реалізованих проектів місцевого розвитку «Спроможна громада», і ставить завдання показувати та пропагувати досвід кращих. Нас не цікавить джерело фінансування проекту: державний це бюджет чи міжнародні гроші, ДФРР чи бюджет сільської громади. Головне, щоб кошти були виділені на реалізацію проекту місцевого розвитку та перетворені, грубо кажучи, на вікна, спортзали, водогони тощо. До того ж під час оцінювання проектів ми не брали до уваги розмір фінансових вкладень, щоб у жодному разі не принизити важливість дрібного проекту. Скажімо, будівництво дитячого майданчика в селі Кабичівка Марківського району коштує до 30 тисяч гривень. Воно ніяк не може конкурувати з проектом щодо розв’язання проблем водопостачання в Кремінній, який обійшовся в мільйони гривень. Тому ми відразу ж визначилися, що оцінюватимемо проекти за важливістю для населеного пункту, для людей, які там проживають. Ми хочемо показати іншим громадам, які досі сидять склавши руки і тільки скаржаться: автобус не ходить, дорога розбита.., — працювати треба, діяти!

Проекти для життя

В Асоціації органів місцевого самоврядування зазначають, що громадські організації та місцеві ради почали писати проекти, спрямовані не лише на підтримку інфраструктури, а й ті, що стосуються, можливо, невеликих, але болючих для громади проблем. Так звані, м’які проекти. У Старобільську, наприклад, збирали кошти на лікування дитини. Але не просто просили грошей, а провели цикл різних заходів, зокрема й пробіг, які дали відчути старобільчанам свою причетність до відновлення здоров’я дитини. Інші проекти спрямовані на створення майданчиків для спілкування з переселенцями, екранів для інформування населення про діяльність влади. Тобто йдеться про наближення влади до своїх громадян.
— Ми говоримо керівникам громад: хвалитися — це добре, історію успіху не можна тримати тільки при собі, її треба розповідати іншим. Для вас це вже успішна кредитна історія, а для інших — проектна ідея. Тож два дні фестивалю були заповнені обміном досвіду і народженням нових ідей, — розповідає Альберт Зінченко. — Сьогодні активними в області можна назвати 8% громад. Це локомотив, який повинен підтягнути інших. І ми вчили їх ділитися своїми успіхами.
Переможцем фестивалю у першій номінації стало Біловодське відділення реанімації, яке обслуговує чотири райони: Біловодський, Станично-Луганський, Марківський і Міловський. Цей проект відрізнявся закінченістю циклу. Не просто купили три ліжка чи апарат УЗД, а зробили відділення від а до я: ремонт приміщення, утеплення, оснащення меблями та операційним обладнанням. Гроші були використані різні: і муніципальні кредити, і по лінії ДФРР. Словом, мультифінансування. Друга номінація дісталася Кремінський громаді, що реалізувала проект із реконструкції водогону, в третій номінації перемогла Чмирівська ОТГ, представивши проект ЦНАПу з комплексом споруд і майданчиками перед ним. І четверта номінація знову ж таки дісталася біловодчанам за проект з організації відеоспостереження в рамках безпеки громади.
Варто зауважити, що раніше Біловодський район не відрізнявся активністю в плані написання проектів, а в 2018 році, можна сказати, став чемпіоном: подав 10 проектів на обласний конкурс і ще низку на інші джерела фінансування. Загалом у районі реалізується 32 проекти на суму понад 40 мільйонів гривень. Отже, Біловодщина сьогодні задає здорову конкуренцію Кремінському району.
На жаль, прифронтові райони — Станично-Луганський та Новоайдарський, окрім Попаснянського, поки що досить пасивні в проектному русі. В Асоціації органів місцевого самоврядування стурбовані цим і сьогодні вивчають цю проблему.
Виконавчий директор Асоціації Сергій Тихоновський підкреслює ще один важливий момент: фестиваль відбувся завдяки партнерству з Агентством регіонального розвитку, Центром розвитку місцевого самоврядування та Асоціації міст України.
— В інших областях — це, скоріше, конкуренти. А ми в своїй особливій ситуації змушені об’єднуватися, щоб вижити, — каже він.

Луганська область.

ФАКТ

В області — 180 сільських, селищних, міських, районних органів місцевого самоврядування.

 

Всі статті рубрики На головну