Депутатське звернення

Шановний Петре Олексійовичу!

До мене, як народного депутата України, звернулися науковці, курсанти та студенти Інституту кримінально-виконавчої служби з важливим проханням порушити питання підготовки кадрів для системи виконання кримінальних покарань України на Державному рівні.
Реалізація започаткованого Державою процесу реформування системи виконання кримінальних покарань з переорієнтацією її діяльності з каральної на ресоціалізаційну та пробаційну відповідно до міжнародних стандартів потребує переорієнтації системи професійної підготовки кваліфікованого, професійного персоналу для органів і установ виконання покарань та пробації.
Сьогодні в установах виконання покарань, органах пробації спостерігається значний некомплект персоналу, який становить близько 15%, що разом складає майже 5 тис. посад. Рух кадрів протягом 2017 року склав майже 6 тис. осіб (звільнено 3 тис. та прийнято на службу 3 тис. осіб).
Нині в Україні діє лише два вищих навчальних заклади, які здійснюють базову підготовку фахівців для ДКВС та служби пробації — Інститут кримінально-виконавчої служби, м. Київ (далі — Інститут) та Академія Державної пенітенціарної служби, м. Чернігів (далі — Академія).
Щорічний ліцензований обсяг підготовки фахівців в Інституті становить 250 осіб. Разом з цим з 2016 року набір до Інституту кримінально-виконавчої служби припинено. Наразі через відсутність протягом останніх трьох років державного замовлення Інститут перебуває на межі ліквідації.
Академія має щорічний ліцензований обсяг 1050 осіб. За ряду об’єктивних причин (непрофільний науково-викладацький персонал, малопрестижний диплом, віддаленість місця розташування, т. п.), але жодного року державне замовлення нею не виконувалося в повному обсязі. Щорічно Академія збільшує відсоток «недобору». Так, у 2018 році рекомендованими на зарахування до Академії були всього 131 майбутній курсант та 28 студентів.
Фактичний випуск фахівців денної форми навчання у 2018 році склав: Інститут — 159 осіб, Академія — 76 осіб.
Таким чином фактичний щорічний обсяг випуску забезпечив потребу ДКВС та пробації у фахівцях у розмірі 235 осіб, тобто на 3% від потреби.
Враховуючи усе вищевикладене, складається враження, що шляхом створення безальтернативності вибору керівництво Міністерства юстиції сподівається підвищити привабливість Академії для майбутніх абітурієнтів, але за рейтинговою оцінкою Міносвіти у 2017 році Академія зайняла одне із останніх місць за спеціальністю серед вишів України та було рекомендовано припинити до неї державним замовленням.
За рейтинговою оцінкою Міносвіти у 2017 році Інститут знаходиться на рівні вище середнього, а за багатьма об’єктивними факторами Інститут має суттєві переваги перед Академією (престижність диплома Національної академії внутрішніх справ, який отримують випускники Інституту як її структурного підрозділу, висококваліфікований профільний науково-викладацький персонал, використання сучасних технологій та стандартів підготовки кадрів для правоохоронних органів, широка можливість участі у науковій діяльності, напрацьована практика долучення практичних працівників Міністерства юстиції та Адміністрації ДКВС до навчального процесу).
Розташування Інституту у м. Києві це престижно, а переважній більшості абітурієнтів, студентів та курсантів із усіх регіонів України дешевше і зручніше доїхати до місця навчання.
Економія бюджетних коштів — утримання Інституту (22198,4 тис. грн.) коштує втричі менше ніж утримання Академії (65572,6 тис. грн.).
Як спеціалізований навчальний заклад Інститут кримінально-виконавчої служби був створений розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення Інституту кримінально-виконавчої служби» від 17 березня 2011 р. № 201-Р. Станом на листопад 2018 року в ІКВС на трьох факультетах (юридичному, психологічному та заочного навчання та післядипломної освіти) здійснено п’ять випусків бакалаврів та магістрів за денною формою навчання та 14 випусків бакалаврів, спеціалістів і магістрів за заочною формою навчання.
Інститут функціонує на підставі Положення, затвердженого спільним наказом ДПтСУ та МВС від 08.07.2011 № 407/220 і змінами до нього від 01.10.2015 р. № 1205/525.
Основним напрямом діяльності Інституту є підготовка фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних ступенів для системи ДКВСУ, підпорядкованих їй територіальних органів управління, кримінально-виконавчих інспекцій, служби пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, підприємств, установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДКВСУ та Міністерства юстиції України (пункту 1.3. Положення про Інститут).
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції», ДПтСУ ліквідовано, а завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань покладено на Мін’юст, який визначено у цьому напрямку правонаступником (пункт 2 постанови КМУ).
Відповідно до цієї Постанови цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, що були підпорядковані ДПтСУ, віднесені до сфери управління Мін’юсту (пункт 5 постанови КМУ і додаток № до цієї постанови КМУ). Проте, після ліквідації ДПтСУ, Інститут кримінально-виконавчої служби (який відповідає всім принципам майнового комплексу) до вказаного переліку сфери управління Мін’юсту, як майновий комплекс, не віднесено, чим допущено випадкову або спеціальну службову недбалість чи корупційні дії.
Станом на сьогодні питання щодо підпорядкування Інституту Мін’юсту залишається відкритим. Для забезпечення діяльності Інституту кримінально-виконавчої служби код ЄДРПОУ № 37816508 пропонується до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. 
№ 201-Р внести такі зміни:
— другий абзац викласти у такій редакції: віднесені до сфери управління Мін’юсту Інститут кримінально-виконавчої служби та «установити, що забезпечення діяльності зазначеного Інституту здійснюється у межах бюджетних призначень, передбачених для Міністерства юстиції України на відповідний рік».
У зв’язку з вищезазначеним доречно клопотати перед Кабінетом Міністрів України щодо внесення зазначених вище змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. № 201-Р.
Комітет Ради Європи закликає українську владу невідкладно вжити заходів, щоб подолати жахливу ситуацію у в’язницях України (звіт Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню за грудень 2017 року).
Там зазначають, що більшість відвіданих установ позбавлення волі вразили «поганими, а часом навіть жахливими умовами». На думку місії, це може бути результатом дуже малої кількості працівників в’язниць. Тож у комітеті закликають збільшити чисельність персоналу, забезпечити якісну його підготовку, покращити умови праці та збільшити зарплати, щоб знизити рівень корупції.
На сьогодні в Україні, як і у всіх силових структурах, в тюремній службі значний дефіцит кадрів. Виїзд молоді на безкоштовне навчання і працевлаштування за кордон може привести до критичних кадрових проблем, тому з метою підготовки профільного висококваліфікованого кадрового персоналу для тюремної служби раціонально використати працю професорсько-викладацького складу Інституту.
Заявники просять підтримки щодо продовження у 2019 році підготовки фахівців за кошти державного бюджету і фізичних або юридичних осіб на денній та заочній формах навчання в Інституті кримінально-виконавчої служби.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу Вас, шановний Петре Олексійовичу, забезпечити розгляд звернення та вжити заходи згідно чинного законодавства.