На сьогодні у Києва де-факто немає ніяких дипломатичних відносин з РФ. Усі контакти зведено до абсолютного мінімуму, який спрямований тільки на захист наших громадян, що перебувають у Росії. Про це вчора заявив очільник МЗС України Павло Клімкін під час прес-конференції за підсумками роботи міністерства в минулому році. «Більше 2,5 млн українців знаходяться у РФ, майже 70 політичних в’язнів на території РФ і окупованого Криму», — зауважив міністр.

За його словами,  нині Україна веде консультації з «деякими з наших друзів і партнерів» щодо можливості, аби ті представляли наші інтереси в Росії. Але, уточнив Клімкін, захист прав наших громадян на території РФ — це «божевільний обсяг роботи», і жодна країна не готова навіть приблизно виконувати те, що роблять наші консули.
За словами П. Клімкіна, говорити про нормалізацію стосунків між Києвом та Москвою більше неможливо, але «нам потрібен комплексний підхід до тотального переформатування відносин з РФ». У цьому контексті очільник МЗС пояснив, чому не можна було розірвати договір про дружбу, партнерство і співробітництво з Росією раніше. «Мене довго питали, чого не можна було «грохнути» договір про дружбу раніше. Це було складно пояснити емоційно, але за допомогою посилання на невиконання Росією цього договору нам вдалося побудувати наші справи проти Росії, які зараз знаходяться у Міжнародному суді ООН, Міжнародному арбітражі. Вже зараз Ощадбанк на основі нашої позиції виграв 1,3 млрд доларів, у нас є знаковий виграш в Стокгольмському арбітражі, на основі цієї позиції ми в Лондонському суді довели, що так звана «трьошка Януковича» — це саме хабар», — сказав він.
Міністр наголосив на абсолютно безпрецедентній ситуації, коли зараз питання російської агресії вперше будуть розглядати в Лондонському суді. «Тому я вважаю, що 2018-й був роком реальних перемог проти Росії в судових інстанціях», — резюмував Клімкін. 
Глава зовнішньополітичного відомства також повідомив, що станом на сьогодні дію 49 угод з Росією припинено. За його словами, це 2 міждержавні угоди, 25 — міжурядових, 19 — міжвідомчих, 3 — міжрегіональні. Окрім того, опрацьовується припинення ще майже 50 угод. «Ми також переглядаємо всю договірно-правову базу з Росією. Наш принцип дуже простий: ми не можемо жити на основі тієї бази, яка існувала до війни. Ми будемо чітко керуватися інтересами наших громадян… Ми будемо робити це послідовно, і це буде робитися на основі чіткого стратегічного підходу», — наголосив глава МЗС.
Окрему увагу П. Клімкін приділив питанню візового режиму з РФ. На його думку, така форма перетину кордону можлива лише із запровадженням біометрики. Він уточнив, що наступний крок, і, за його словами, зараз над цим працюють у плані підготовки відповідного забезпечення, що росіяни, їдучи в Україну, мають попереджати про свої поїздки. «Тут є ще деякі нюанси, і правові, і технічні — але це має бути запроваджено», — наголосив міністр.
Окрім того, П. Клімкін згадав і про візит очільника МЗС Німеччини Хайко Мааса 18 січня у Київ. Український міністр повідомив, що перед нашою столицею німецький візаві відвідав Москву, де зустрівся із російським колегою Сергієм Лавровим. Головними темами переговорів були ситуація у Керченські протоці та звільнення українських моряків і суден. Прес-служба МЗС повідомляла, що спільна прес-конференція П. Клімкіна та Х. Мааса за результатами перемовин мала відбутися учора о 17.45.

***

Москва готова дозволити німецьким і французьким фахівцям приїхати в район Керченської протоки й подивитися, як здійснюється прохід через цю акваторію, але не бачить можливості для участі України в якихось форматах з цього питання, заявив учора міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров за підсумками переговорів з німецьким колегою Хайко Маасом, повідомляє ТАСС.
За словами Лаврова, Х. Маас привіз до Москви документ із пропозиціями щодо Керченського питання. «Ми сказали чесно, якщо наші колеги зацікавлені в тому, що обіцяв президент Путін канцлерові Меркель (допустити фахівців. — Ред.), це можна зробити сьогодні, завтра, у будь-який момент. Якщо ідея полягає в необхідності втілити все це в якусь політичну процедуру, в котрій і українська сторона прийматиме якісь рішення, то ми ризикуємо виявитися в тій самій ситуації, у якій опинився «нормандський формат», — заявив він.
У Москві порушувалося і питання збереження договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності. Як відомо, США обвинуватили РФ у порушенні умов договору й оголосили про намір 2 лютого розпочати процес виходу з нього. Берлін вважає, що відповідальність за збереження договору лежить на Москві. Маас наголосив, що і Німеччина, і всі члени НАТО вважають: Росія має ракету, яку вона зобов’язана згідно з договором ліквідувати.

Фото зі сторінки у Твіттері МЗС України.