Президентська виборча кампанія, що стартувала 31 грудня минулого року, потроху набирає обертів. Свята закінчилися, і охочі посісти найвищу посаду в країні дедалі активніше подають документи до ЦВК на реєстрацію. Часу для цього достатньо — останній день подачі документів — 3 лютого цього року. Утім, що зареєстровані, що потенційні кандидати навипередки озвучують свою першість у рейтингах, однак більшість із них «дуті». Настрої електорату змінюються постійно. На думку координатора Громадянської мережі «Опора» Ольги Айвазовської, підтримка того чи іншого кандидата часто залежить від настрою, новин, подій у країні. Тож агітація переважно спрямована на тих виборців, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть. А це 30 відсотків виборців. Саме ця група є цільовою аудиторією політтехнологів, рекламної кампанії, підкупу виборців тощо.

До речі, за даними опитування Соціологічної групи «Рейтинг», негативно до підкупу виборців ставляться 58 відсотків українців. Подарунки, привітання, призи, продуктові набори, а подекуди й просто гроші вже давно стали звичними методами агітації. Це роблять усі кандидати та політичні партії. Власне, нині важко уявити кандидата, особливо це стосується місцевих або парламентських виборів, який не облаштовує дитячий майданчик або не ремонтує школу тощо.
Та попереду ще активна фаза кампанії, тож ми станемо свідками протистоянь, скандалів, підкупу виборців, завуальованого у різні форми, переконані експерти.
По суті, парад обіцянок розпочався задовго до старту кампанії. «На тлі розчарованих настроїв дуже легко знайтись чарівнику, якій усе пообіцяє і за нього проголосують. Логіка така: всім обіцянкам не повірять, але подумають: якщо багато обіцяє, значить хоч щось зробить», — заявила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в інтерв’ю одному з видань.
Нині, за її словами, мотивація в людей особистісна. «Коли ми питаємо, що найбільше важитиме під час вибору, більшість відповідають, що особистість кандидата. І лише потім люди звертають увагу на пропозиції, ідеї, попередню діяльність. А професійність — узагалі внизу списку. Я думаю, що завдання громадськості — цю тенденцію переламати. Переконати людей, що ми обираємо не яскраву особистість, а керівника держави. І цей майбутній керівник, як на конкурсі, повинен пояснити, що робитиме, які бачить кроки для України. Тобто люди мають зробити свій вибір раціональним», — переконана вона.
Виборче законодавство, як певну пересторогу, встановило необхідність внесення грошової застави для охочих посісти президентське крісло — це 2,5 мільйона гривень. Гроші повернуть кандидатам, які пройдуть у другий тур виборів, переможцю, або тим, кому відмовили у реєстрації. Решта коштів підуть у держбюджет.
Тим часом станом на 12-ту годину 21 січня ЦВК зареєструвала десять кандидатів у Президенти: Ігоря Шевченка (самовисуванець), Сергія Капліна (Соціал-демократична партія), Валентина Наливайченка (Цивільно-політичний рух «Справедливість»), Віталія Скоцика (самовисуванець), Андрія Садового («Самопоміч»), Євгена Мураєва (партія «Наші»), Анатолія Гриценка («Громадянська позиція»), Віталія Купрія (самовисуванець), Ольгу Богомолець (самовисуванець), Геннадія Балашова (партія «5.10»).
Ті громадяни, які не зможуть прийти проголосувати на дільниці за станом здоров’я, можуть скористатися правом проголосувати вдома. Для цього потрібно до 29 березня подати відповідну заяву в комісію і додати до неї медичну довідку. Щодо голосування внутрішньо переміщених осіб, то особливих проблем не виникатиме лише для тих українців, які офіційно зареєстровані як переселенці і проживають на підконтрольній Україні території. Вони зможуть проголосувати, як на минулих виборах 2014 року. Складніше ситуація з виборцями, які проживають на окупованих територіях. У цьому випадку громадянину потрібно буде звернутися із заявою до найближчого відділу ведення Державного реєстру про зміну місця голосування. Це можна зробити під час кампанії, але не пізніш як за п’ять днів до голосування. Громадяни, виборча адреса яких на непідконтрольних територіях у Донецькій і Луганській областях, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. ЦВК спростила для них процедуру голосування.
Українці за кордоном зможуть узяти участь у голосуванні на спеціально організованих дільницях при дипломатичних установах. Оскільки ЦВК закрила закордонні виборчі дільниці на території Росії, то громадяни України, які перебувають на території РФ тимчасово (а це переважна більшість), зможуть віддати свій голос на батьківщині за місцем постійного проживання. А ті, хто проживає у Росії постійно, матимуть можливість голосувати в посольствах України у Грузії, Фінляндії й Казахстані, де ЦВК розширила межі дільниць.
Спеціальні дільниці на тимчасовій основі, відповідно до закону, мають бути утворені у стаціонарних закладах охорони здоров’я, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні під Державним прапором України, на полярній станції України, в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах та інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Для цього райдержадміністрації чи виконавчі комітети міських рад міст обласного значення мають звернутися до окружної виборчої комісії (ОВК) з відповідним поданням, але не пізніш як за 35 днів до дня голосування. Сама дільниця має бути створена не пізніш як за 30 днів до дня виборів.
Що стосується військових, які беруть участь в Операції об’єднаних сил, та громадян України, які мешкають у «сірій зоні», «Голос України» звернувся до ЦВК із проханням роз’яснити порядок їх голосування на президентських виборах.

Олена РОМАШКІНА.

Календарний план виборів
31 грудня 2018 року — старт кампанії та подачі документів до ЦВК;
3 лютого 2019 року — завершальний день подачі документів до ЦВК на реєстрацію кандидатом у Президенти;
8 лютого — останній день реєстрації кандидатів та оприлюднення повного списку тих, хто змагатиметься за президентське крісло;
7 березня — останній день, коли кандидат може відмовитися балотуватися, подавши відповідну заяву до ЦВК;
23 березня — спливає термін, відведений на виготовлення в централізованому порядку виборчих бюлетенів для голосування в день виборів Президента державними поліграфічними підприємствами;
З 29 березня заборонено оприлюднювати результати опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, в тому числі щодо партій—суб’єктів виборчого процесу та кандидатів на пост Президента України;
30 березня — день тиші, заборонено будь-яку агітацію;
31 березня — День виборів. Дільниці будуть відчинені з 8-ї ранку до 20-ї години вечора;
10 квітня — спливає термін, відведений на встановлення результатів голосування у день виборів Президента України та складення відповідного протоколу. Оприлюднення результатів голосування.
Якщо жоден із кандидатів не набере понад 50 відсотків голосів виборців, буде оголошено другий тур виборів. Про це має бути повідомлено до 13 квітня цього року;
19 квітня відбудуться теледебати кандидатів;
21 квітня — голосування у другому турі. Дільниці будуть відчинені з 8-ї ранку до 20-ї години вечора. Передуватиме йому день тиші;
Остаточні результати виборів ЦВК має встановити до 4 травня 2019 року. А інавгурація нового Президента має відбутись до 3 червня.