«UA Group» — перший український багатогалузевий агроінтегратор. Не лякайтеся цього складного на перший погляд формулювання. Насправді йдеться про просту і водночас геніальну стратегію, яка може досить швидко забезпечити справжній прорив вітчизняному ринку сільгосппродукції. Її автори — кращі кріейтори Європейського банку реконструкції та розвитку й фахівці «UA Group». А революційність у тому, що вже реально запрацювала структура, якій до снаги істотно примножити врожай, довівши його до рекордних показників. При цьому гаманець фермерів не затріщить по швах. І екологію смертоносною хімією не зіпсують.
 

«Хіба таке можливо?» — резонно запитають читачі. З’ясовується, так. «UA Group» реалізує тільки екологічно бездоганні продукти, насамперед — органічну (традиційну) сою. Чому так принципово реалізовувати насіння без ГМО, якщо можна одержувати щонайменше на 20% більше прибутку, використовуючи генетично модифіковану сою, розповів фундатор мегапроекту в Україні Олександр Ушаков (на знімку).

— Це було б втручанням у перебіг подій, визначений вищими силами (використання ГМО. — Авт.). Адже ДНК будь-якого організму будується на основі певних чинників, і для існування кожного організму є свій певний задум, — стверджує Олександр Ушаков. — Питання зміни генетичних структур вивчене недостатньо. Людині завжди хочеться щось змінити, але віддалені наслідки цього невідомі. Тому використовувати сьогодні неперевірений продукт дуже ризиковано. Не дарма ж ряд вчених пророкує найбільшу небезпеку людству саме внаслідок створення штучного інтелекту.
Щодо створення ГМО, то з погляду науки це цікаво, і їх, звичайно, треба вивчати. Але говорити про корисність цього напряму можна лише після глибокого дослідження. Сьогодні для вирощування генетично модифікованої сої в Україні використовується тільки раундап, тобто гербіцид суцільної дії, який убиває все навколо, крім самої сої. Хоча вже з’явився приблизно десяток бур’янів, які стійкі й до нього, і абсолютно до всього. Тобто жодна хімічна речовина не може знищити ці бур’яни(!). Причому з кожним роком таких бур’янів стає дедалі більше. Не за горами досить грізна проблема — як ми знищуватимемо ці супербур’яни...
Далі. Як довели французькі вчені, сам гліфаст є можливим канцерогеном для людини (категорія небезпеки 2А за даними Вікіпедії), має здатність пошкоджувати ДНК і спричиняти аберації хромосом у клітинах людини й тварин. Але ці факти були проігноровані, і до кінця такий вплив так і не досліджували. Хіба можна вважати серйозними висновки Європейського агентства з безпечності харчових продуктів, що «ця речовина  навряд чи токсична», на основі всього-на-всього річних спостережень і досліджень?! Проте такі малоперевірені результати стали поштовхом до масового використання ГМО. Але коли вчені таки заглибилися у вивчення впливу ГМО, почали відкриватися проблеми, пов’язані з небезпекою споживання продуктів, які їх містять, і з виникненням універсально стійких бур’янів. Але такі технології, на жаль, намагаються сьогодні культивувати серед сільгоспвиробників, говорячи про зменшення хімічного навантаження на ґрунт. Так, нині без застосування хімії складно собі уявити сучасну агротехніку й ефект від зменшення застосування хімічних препаратів дуже цікавий. Але, безумовно, перед впровадженням його потрібно ретельно вивчати.
Незважаючи на те, що застосування ГМО в Україні заборонене, фактично 60—70% усіх посівів сої становлять саме генетично модифіковані продукти. Реалізатори намагаються переконувати, що їх застосування нібито збільшує врожайність на 20%, але це не відповідає дійсності. Урожайність певного сорту насамперед залежить від його хорошої генетики! І по-іншому не буває. А вже потім у цю корисну генетику додають гени інших рослин або комах для того, щоб змінити один з показників: стійкість до бур’янів, хвороб або посухи. При цьому всі наслідки від застосування створених людьми мутантів передбачити дуже складно.
— Як вам вдається конкурувати з тими, хто заповнює ринок більш дешевою генетично модифікованою соєю?
— Така соя дешевша саме тому, що перебуває поза законом. Тіньове насіння ніяких сертифікацій не проходить, не має жодного дозвільного документа. Якість цього, так би мовити, насіння досить сумнівна. Його взагалі важко називати насінням.
До того ж звичайну сою можна вирощувати дешевше, ніж генетично модифіковану. Незважаючи на те, що продавці ГМО-сої демпінгують через відсутність офіційного контролю її якості. Просто селекціонери легальних вітчизняних агрокомпаній повинні довгостроково перевіряти на практиці всі властивості нових сортів. І ми не випадково рекомендуємо сіяти лише насіння першої або другої репродукції сортів. Тому що застосування наступних репродукцій призводить до погіршення врожайності. А оскільки ГМО-сою в Україну завозять тільки контрабандою або вирощують без будь-якого контролю, говорити про її якість узагалі було б наївно.
Позиція нашої компанії полягає в тому, що ринок має бути цивілізованим. Насінням можна називати лише те зерно, яке пройшло на 100% усі необхідні сертифікації й перевірки й має відповідні документи про якість. Тільки з такого насіння можна одержати гарний урожай.
— Тобто конкурувати вам нескладно?
— Ми звертаємося до логіки аграріїв. І дедалі більше уваги приділяємо роз’ясненням, що тільки купуючи якісний продукт, можна розраховувати на гарний урожай. І альтернативи тут немає.
— Парадоксально, що на найкращих у світі українських чорноземах наші аграрії одержують далеко не найвищі врожаї порівняно, приміром, із країнами Європи...
— Вирощування сільгосппродукції — високотехнологічний процес. Але цього не поясниш фермерам двома словами. Для досягнення бажаного результату вже недостатньо просто посіяти, а потім зібрати, як це робили колись. Тоді природа пробачала багато помилок. Сьогодні економіка агротехніки значно змінилася. Маржинальність доходів зменшалася — отже, аграрії стали більше думати про технології вирощування для одержання гарних урожаїв.
Звісно, на врожай і на якість зерна значно впливають погодні умови. Але існує багато способів, які дають змогу мінімізувати втрати від несприятливих форс-мажорів. По-перше, для одержання відмінного врожаю потрібно дати рослинам достатньо харчування. Не обов’язково за рахунок застосування добрив, а й завдяки використанню раціональних сівозмін або сидератів (зелених добрив).
Наприклад, після сої в гектарі ґрунту залишається до 150 кг азоту. Це дуже важливо для подальшого вирощування таких культур, як пшениця, ячмінь, кукурудза. Коли на ділянці два роки поспіль сіють сою, а потім кукурудзу, то нормальний урожай кукурудзи можна одержати в такий спосіб практично без добрив.
Для того щоб прорахувати врожайність певної культури, слід враховувати склад ґрунту, які макро- і мікроелементи в ньому містяться. Вчені визначили, скільки поживних речовин необхідно кожному сорту й гібриду для формування однієї тонни врожаю. Тому будь-який агроном може легко порахувати, скільки добрив необхідно внести. Але є сільгосппідприємства, які створюють велике навантаження на ґрунт. Вони вносять захмарну кількість добрив, прагнучи одержати дуже високий урожай. Ми роз’яснюємо, що в агротехніці головне — економічна ефективність. Іноді вигідніше одержати восьмитонний урожай кукурудзи з мінімальним внесенням добрив або нічого не вносячи в ґрунт, аніж одержати 12 тонн, застосувавши понад 500 кг добрив. Технологія завжди має бути раціональною. І екологічною.
Ще потрібно пам’ятати про принцип «не варто зберігати всі яйця в одному кошику». Що більше сіють різних культур, їх сортів і гібридів з різними строками стиглості, посіву й збирання, то меншими будуть ризики при несприятливих погодних умовах.
— Виходить, що з розвитком агротехніки фермерам доводиться бути ледь не професорами?
— Ідеальним фахівцем у всьому не може бути ніхто. Коли одна дистриб’юторська компанія реалізує товар різних виробників, то споживачам не завжди правильно доносять інформацію про можливості препаратів і правильне застосування реалізованих продуктів. Впроваджуючи систему «Агроінтегратор», ми намагаємося пояснити фермерам, як правильно використовувати наш товар. Разом із фахівцями компаній-виробників ми пишемо технологію, щоб абсолютно правильно донести до споживача особливості реалізованого продукту.
Фермерам сьогодні справді складно у всьому розібратися. Ринок перенасичений, на ньому є насіння закордонної й вітчизняної селекції. Також представлено дуже багато хімічних препаратів: пестициди, інсектициди, добрива, біологічні добавки і т. д. Досить часто аграрії, щоб не ламати собі голову, застосовують те, що бачать у свого сусіда. Мовляв, якщо в нього був хороший ефект, то і мені буде користь. Але потрібно враховувати, що рік на рік не випадає. Кожен наступний за умовами завжди відрізняється від попереднього. Тому бездумно копіюючи те, що торік зробив сусід, гарного результату досягти складно.
Дуже важливі компанії, які дохідливо й у будь-який час консультують, яку кількість реалізованого продукту потрібно вносити за певних погодних умов. Тобто необхідно постійно пояснювати технологічні моменти, які на селі самостійно освоїти важко. Помилки ж стають дуже дорого. Фермерові варто прислухатися до консультацій представників кожної з компаній, які щось пропонують. А також — провідного консультанта, який може зробити загальний огляд товарів. Але слухаючи безпосередньо представника конкретної компанії, легше зрозуміти специфіку продукту. При цьому виробник відповідає за достовірність надаваної інформації. В «UA Group» є «гаряча лінія» (технічно оснащений кол-центр). На неї надходить дуже багато дзвінків. Наші фахівці постійно проходять навчання й завжди можуть дати професійні відповіді на будь-які запитання. Понад те: якщо виникають запитання з певної специфіки продуктів, у режимі он-лайн з’єднують фермера безпосередньо з потрібним представником компанії-виробника.
— Чи легше стало працювати після того, як ви, одержавши грант від ЄБРР, створили разом з його фахівцями стратегію перетворення ТОВ Торговий дім «Соєвий вік» на багатопрофільну компанію?
— Пам’ятаєте фрагмент сюжету з «Аліси в Країні див», коли вона запитує Кота, куди їй іти, праворуч чи ліворуч? Кіт уточнює: «А куди ти хочеш прийти?» — і Аліса відповідає: «Мені байдуже». За аналогією, коли ми не знали, куди саме рухаємося на ринку, то нам було байдуже, оскільки ми жили сьогоднішнім днем. Але коли розробили спільну з ЄБРР, а також із консалтинговою компанією «Садко Консалтинг» стратегію, у нас з’явився маяк — чітке бачення того, куди ми йдемо. Перед її розробленням було проведено ґрунтовне маркетингове дослідження ринку. Ми вивчили потенціал конкурентів, побачили все, що відбувається на українському й світовому ринках. І вже на підставі цього змогли розробити стратегію, чітко розуміючи, куди нам слід рухатися.
Повний цикл виробництва — це завжди краще, тому в нашій п’ятирічній стратегії ми запланували будівництво переробного підприємства. Сьогодні ми вирощуємо насіння на своїй землі, у нас є мобільний насіннєвий завод, який може це насіння підготувати згідно з кращими стандартами пофракційної щадної технології. Далі фермери вирощують із цього насіння продукцію, а перед продажем ми її переробляємо. Можливо, надалі нам доведеться побудувати кілька таких переробних підприємств.

Розмовляла Ксенія АМАРАНТ.
Фото надано автором.