Мюнхенська конференція з безпеки традиційно відбудеться 15—17 лютого в готелі «Баварський двір» у столиці Баварії. Її відкриють міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн і британський глава оборонного відомства Гевін Вільямсон.

Голова конференції Вольфганг Ішінгер уже повідомив, що очікується 500 високопоставлених гостей — 40 глав держав та урядів, 100 міністрів. Президент РФ Володимир Путін, котрий востаннє виступав на цьому форумі 2007 року, запрошення не прийняв. 

До Мюнхена прибуде також віце-президент США Майк Пенс, який виступить з промовою про важливі виклики міжнародній безпеці. Деякі ЗМІ вже повідомили, що Пенс закликатиме країни НАТО до «більш рівного розподілу витрат на утримання Альянсу», адже нині найбільша їх частка припадає на США.

Організатори поки що не оприлюднили програму заходу, але експерти вже висловлюються стосовно питань, котрі буде винесено на порядок денний. Ідеться про те, що й досі, як і раніше, залишаються актуальними проблеми контролю над озброєннями та регіональних конфліктів. Передусім обговорюватиметься ситуація, що склалася на тлі призупинення США своїх зобов’язань стосовно Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) і їхнього наміру за шість місяців остаточно вийти з нього, якщо Москва не виконає вимоги Вашингтона.

Натомість Кремль оголосив про дзеркальні заходи у відповідь: «Вони призупиняють, ми призупиняємо». Також російські експерти вважають, що дії США підривають систему міжнародної безпеки, а призупинення ними ДРСМД, на їхню думку, означає «кінець договору».

Тим часом чимало їхніх європейських колег заговорили про початок нової гонки озброєнь з обох сторін. І хоч загострення ситуації навколо ДРСМД підвищує нестабільність у світі, проте змінити ситуацію цілком можливо шляхом переговорів. Адже взаємне призупинення дії договору може спричинити світову ядерну війну. Тож дискусії про це, безперечно, будуть на конференції у Мюнхені одними з провідних.

Утім, тема проблеми контролю над озброєннями — не нова для учасників Мюнхенської конференції з питань безпеки. Її учасники впродовж тривалого часу намагаються знайти варіанти їх втілення у життя, але поки що це вдається не дуже успішно.

Передусім ще й тому, що сильні світу цього — Захід і Росія — витоки проблем перекладають одне на одного. Як, утім, і учасники форуму щоразу в обговореннях проблем регіональних конфліктів демонструють такі само підходи, покладаючись на дуже поширену надію: мовляв, якось воно обійдеться...

Це стосується і збройного конфлікту на сході України. Високопоставлені європейські політики, крім визнання того, що західні партнери ще дуже далекі від його розв’язання, далі не йдуть, сподіваючись, що «і в Києві, і в Москві всі відповідальні особи розуміють, що ми не можемо безкінечно очікувати виконання Мінських угод».

Так-то воно так, але що далі? Особливо, коли врахувати, що, судячи з дуже небагатьох і нечастих повідомлень у німецьких ЗМІ про війну на сході України, інтерес до ситуації на Донбасі тут дуже невисокий. А заклик українського глави держави на торішній конференції у Мюнхені — згуртуватися проти Росії і створити міжнародну коаліцію для боротьби з Москвою — вочевидь «провис».

І одне з останніх повідомлень: Мюнхенська конференція із 2019 року заснувала щорічну премію імені американського сенатора Джона Маккейна, котрий помер торік. Вона присуджуватиметься авторам наукових, дипломних робіт і дисертацій про трансатлантичні відносини, парламентський контроль над збройними силами та моральну відповідальність Заходу. Саме такі теми були дуже близькими Джону Маккейну. Вперше премію буде присуджено претенденту вже 15 лютого у співробітництві з

Інститутом імені Джона Маккейна, Університетом Бундесверу, Вищою школою політики Мюнхенського технічного університету та Інститутом політичних досліджень імені брата й сестри Шолль Мюнхенського університету.

Берлін.