Згідно зі звітами обласного департаменту освіти через нещодавні снігопади шкільні заняття на Кіровоградщині пропустили загалом менш як п’ять тисяч учнів. Статистика така спокійна, що й малому Миколці з віддаленого від райцентру села смішно. Але справа не в чесному наслідуванні чиновниками, здавалося б, давно неактуальних традицій окозамилювання, а в тому, що негода і справді проілюструвала, наскільки сільські громади згуртовані, дорожники вмотивовані, освітяни організовані...

Кого цікавитиме, що автобус не ходив?

Здається, найважче було керівникам різного рівня (і директору школи чи завідувачу амбулаторії на три села, як от в Озерах Світловодського району, і сільському голові) тих населених пунктів, котрі розташовані в долинах рік чи ставків. Місцеві жителі, приміром, у Деріївці Онуфріївського району чи Бандуровому Гайворонського можуть похвалитися прекрасними краєвидами. Але дороги там через численні спуски й підйоми важкі, а взимку — і зовсім малодоступні. У деяких селах Побужжя чи Придніпров’я навіть за сухої погоди влітку, щоб не злетіти з проїжджої частини, водії рідко переходять із другої швидкості на третю. Що вже казати про рух узимку — коли сніг падає дві-три доби поспіль?! Такі самі під’їзні шляхи і до школи в згаданих Озерах з Олексіївки та Талової Балки.

За словами Ніни Бондаренко, через те, що шкільний автобус ходить нерегулярно, ось уже другий рік їхній син, учень 6-го класу, змушений пропускати уроки. У негоду дістатися до школи просто нереально. У райвідділі освіти пообіцяли: автобус буде! А проте...

У грудні учні з Олексіївки були в школі... чотири дні. Після Новорічних свят дорогу прогорнули 12 січня. Автобус не їздив до Талової Балки і в понеділок, і у вівторок. А учні з Олексіївки не були в школі цілий тиждень. «Хлопець рано-вранці схоплюється, о 6-й годині вмивається, вдягається і сидить біля вікна до 8-ї. Потім із плачем знову роздягається: «Я хочу до школи! Коли вже нас забиратимуть?» Домашнього завдання, коли в школу не ходить, у селі нікого спитати — у класі всього семеро дітей, а з села більше нікого немає... Дитина вчиться з охотою. Перші чотири класи «сімок» не було, а зараз матеріал складніший, ми вже не можемо пояснити замість учителя, — бідкається мати. — Куди ж дитина піде далі з такою підготовкою? Кого цікавитиме, що вона не довчилася, бо шкільний автобус не заїжджав у село? Не маємо претензій до вчителів, але автобус для дітей, будь ласка, дайте! Прийняли закон — виконуйте!»

Батьки учнів Озерської школи просять організувати нарешті нормальне підвезення школярів.

«Толком ніхто нічого пояснити не може»

— Розклад, режим роботи шкільного автобуса — компетенція районного відділу освіти, — каже сільський голова Озер Віталій Федорус. — Ми можемо їм допомогти місцевою субвенцією. І допомагаємо, але не втручаємося. А от що залежить від нас, то це стан дороги на Талову Балку й Олексіївку. Знаю про конфлікт. Щодня до мене телефонують люди з Олексіївки. Звідти четверо дітей відвідує НВК: хлопчик у шостому класі, дівчинка — третьокласниця і двоє дошкільнят. Цікаво, що два роки тому такої проблеми не було. Здавалося б, і автобус той самий, і водій той самий, але... Можу поручитися, що навіть зараз, у снігопади, дорога очищається від снігу щодня. Таке зобов’язання взяв на себе фермер Сергій Шевченко з Миронівки. Згадаємо, приміром, минулу п’ятницю. Дорогу від снігу звільнили, а шкільний автобус по дітей на Талову Балку однак не поїхав (як і на Олексіївку. — Авт.). Намагаюся дізнатися причину — толком ніхто нічого пояснити не може.

Або навчання переносити, або хату купувати

Озерський НВК віднедавна — філія Павлівської школи. Незважаючи на те що до Павлівки майже п’ятдесят кілометрів, у перспективі існує ймовірність злиття навчальних закладів. Чи варто говорити про те, що для батьків учнів з Олексіївки й Талової Балки такі переміни вкрай небажані?! Тобто, школу в Озерах треба зберегти і при цьому не відбити в дітей бажання вчитися, розвиватися. Це очевидне завдання... Здавалося б.

— Інколи наш шкільний автобус не встигає забирати дітей з Талової Балки та Олексіївки, коли ті на змаганнях (думається, для учнів з Озер з їхнім аварійним спортзалом зайнятися спортом в цивілізованих умовах — уже віддушина, розвага. — Авт.), — пояснює іще одну причину збоїв у розкладі шкільного автобуса директор школи Альона Палярус. — Але ось зараз, у період складних погодних умов, є конкретна проблема — стан дороги. Сільський голова каже, що дорога почищена. Так, її прогорнули, але крутий підйом і небезпечний спуск лишаються серйозною перепоною. Сьогодні (28 січня. — Авт.) автобус виїхав і його занесло. Здолав половину шляху, а далі пробуксовує. Ширина дороги — усього три метри. Застряг, а розвернутися не може. Батьки чомусь не розуміють усієї небезпеки, а нам потрібне це розуміння... Запропоную ще раз батькам хлопчика з Олексіївки: давайте організуємо дистанційне навчання або проживання школяра в Озерах узимку! Ми вже мали таку проблему з жителями Олексіївки через складний маршрут руху автобуса. Батьки чотирьох дітей купили біля школи недорогу хату, а в Озерах продається багато недорогого, у межах 10 тисяч гривень, житла. На зиму вони перебиралися сюди, а навесні знову верталися в Олексіївку. Зараз я прошу батьків — не доводьте водія до звільнення. Він уже на межі, напише заяву — і не знаю, кого я знайду на його місце!

...Цікаво, а як розв’язують цю проблему в альпійських селах Швейцарії чи Італії? Сумніваюся, що складні гірські дороги стають на заваді навчанню, кар’єрі, комунікації між школярем і вчителем. Порівняння це цілком доречне, оскільки в нашому випадку йдеться не про забутий Богом куток області. Тут навіть зоопарк приватний є. А храм у Таловій Балці взагалі — окраса туристичної Кіровоградщини. Невже ні в кого немає змоги якось упорядкувати ту дорогу — вісім кілометрів до Талової Балки і ще стільки само — до Олексіївки?

Ланцюги допоможуть?!

— Днями ми придбали для шкільного автобуса в Озерах ланцюги на колеса, — вважає, що ситуацію можна виправити в такий спосіб начальник відділу освіти, молоді та спорту Світловодської РДА Сергій Скопич. — На всі дні, коли автобус не заїздив по дітей, у нас є пояснювальні записки від керівника філії та водія. От зараз ми з вами розмовляємо, а цей автобус, як мені доповідають, стоїть на половині підйому — ні туди ні сюди (виходить, ще не вдягнув нові ланцюги?! — Авт.)... З автодором ми, звичайно ж, працюємо. Наскільки я знаю, у снігопади вони трудяться цілодобово, але штат, мабуть, скорочений, ресурси обмежені. Крім того, Світловодський дорожній відділ приєднаний до Знам’янки, а це вже заважає оперативному реагуванню на надзвичайні ситуації.

Олег ШВЕРНЕНКО.

Кіровоградська область.