Про це деякі народні депутати від Хмельниччини заявили ще рік тому. Звертаючись до Генпрокурора, міністра внутрішніх справ і голови СБУ, вони повідомляли, що на околиці обласного центру поблизу об’їзної дороги на території Розсошанської сільської ради розташоване нелегальне захоронення хімічних речовин. Походження їх невідоме, власника знайти не вдається, перебувають там ці «поклади» вже майже три десятиліття.
Весь цей час влада і офіційні структури, що відповідають за екобезпеку в краї, чи то навмисно не помічали проблеми, чи розводили руками через власне безсилля. Тож на сполох забила Розсошанська громада.
Чотири роки тому люди почали активно звертатися до районної й обласної влади, правоохоронців, щоб ті розшукали власників, а головне — посприяли утилізації відходів. Адже найбільшою проблемою у цій ситуації стало те, що ніхто не готовий був виділити кошти на вивезення та утилізацію такої кількості хімікатів.
Місцевим активістам вдалося навіть докопатися до того, що свого часу така величезна кількість добрив була завезена на територію області контрабандним шляхом одним із агропідприємств. Цей товар начебто хотіли перепродати. Та оскільки в перебудовні часи економічна ситуація змінювалась дуже швидко, і кризові процеси впливали на все, від такої ідеї відмовились. А з вагоном незаконного товару не придумали зробити нічого іншого, як вивезти в поле і там закопати подалі від людського ока.
З роками цей контрабандний скарб перетворився на смертельно небезпечний. Під тиском громади та за рішенням міськрайонного суду, котрий зобов’язав райвідділ поліції відкрити кримінальне провадження, правоохоронці таки взялися розшукати тих, хто заклав цю екологічну бомбу під обласним центром, і тих, хто за довгі десятиліття так і не спромігся її прибрати. Сталося це ще в 2017 році. Та слідство просувалося доволі повільно. До того ж судово-хімічну експертизу відклали на невизначений термін, і все автоматично загальмувалося.
Із цієї ситуації депутати зробили свій висновок: поліція ухиляється від виявлення власників хімічних речовин та обставин їх ввезення і нелегального захоронення, про що і написали у своєму зверненні.
Поки триває листування, а слідство думає, вибуховий механізм потроху діє. Адже хімікати зберігаються у бочках, а вони з часом почали розгерметизовуватись. Отруйні речовини повільно, але впевнено просочуються в землю, а з грунтовими водами їм легко дістатись колодязів навколишніх сіл Ружичанка, Карпівці та Розсоша. Та й для дачних масивів хмельничан виникла загроза. Під потенційною небезпекою автоматично опинились води річок Південний Буг та Вовк.
Екологи не відкидають і той варіант, що хімічні реакції, які відбуваються у ємностях, врешті-решт можуть призвести і до загоряння та вибухів. Одне слово, якщо 80 тонн небезпечного «скарбу» почнуть оживати, наслідки можуть бути непередбачуваними.
Про все це народні депутати писали у своєму зверненні до очільників силових структур рік тому. Але відтоді майже нічого не змінилося. Тож тепер п’ятеро депутатів знову повернулися до цієї теми.
До згаданих пересторог і побоювань додалась ще одна проблема. Поблизу закопаних хімікатів розташовано Хмельницький аеропорт. Після багаторічної перерви підприємство за підтримки обласної влади починає відновлювати свою діяльність. Поки що тривають ремонтні роботи, авіатори готуються до того, щоб відновити повітряне сполучення. Процес складний, тривалий і вимагає отримання низки дозвільних документів. Та присутність поблизу небезпечного сховища може стати серйозною перешкодою на цьому шляху.
Тож депутати знову просять Генпрокурора та міністра внутрішніх справ повідомити про стан розслідування цього злочину та вжити скоординованих дій, щоб врешті-решт знайти винуватців. А головне — ліквідувати небезпечне сховище. Бо вибух такої екобомби може призвести до непередбачуваних наслідків.
Ірина КОЗАК.
Хмельницький.
