У четвер у Варшаві завершила роботу дводенна «Близькосхідна конференція», політичним ініціатором якої були США, а логістичну та організаційну складову взяла на себе Польща. Участь у саміті взяли делегації із понад 60 країн.

Результати роботи підсумували міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович та держсекретар США Майк Помпео. Глава польського зовнішньополітичного відомства повідомив, що ЄС і США поділяють оцінку ситуації на Близькому Сході, зокрема, вони одностайні щодо негативної ролі Ірану, а Польща як член ЄС підтримує цю позицію. Натомість Брюссель і Вашингтон мають різні підходи стосовно методів дій, зокрема в контексті Спільного всеосяжного плану дій щодо ядерної програми Ірану (в травні 2018 р. президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з даної угоди і поновлення санкцій проти Ірану) та спеціального євросоюзівського платіжного механізму (Special Purpose Vehicle, SPV) для розрахунків з Іраном в обхід американських санкцій. 

До речі, з цього приводу досить гостро висловився під час перебування у Варшаві віце-президент США Майк Пенс: «Сумно, що деякі з наших головних партнерів у Європі (маючи на увазі ініціаторів SPV — Францію, Німеччину та Велику Британію) не поспішають співпрацювати (з Вашингтоном. — Ред.), а навіть стараються створити механізми протидії нашим санкціям, які ніколи не мали бути скасовані». Пояснюючи, на прохання журналістів, цей пасаж віце-президента, держсекретар М. Помпео був лаконічний: «Увесь час говоримо одностайно, що слід посилити тиск на Іран, і саме це мав на увазі віце-президент», бо «всі країни світу повинні протистояти даванню грошей іранському режиму, які той може використати на спонсорування тероризму (не фінансував ісламістську Хізболлу), а також, щоб Іран не становив загрози в Сирії, Ємені».

Польський міністр зазначив, що «Іран не був предметом обговорення» саміту, натомість його роль у різних аспектах піднімалась в рамках «горизонтальних розмов». Його американський візаві наголосив, що «Іран увесь час буде темою переговорів», бо йдеться про те, щоб «іранський народ мав те, на що заслуговує: усунути клептократію і корумпований режим, який завдав так багато шкоди не лише Іранові, а й багатьом країнам у регіоні». При цьому держсекретар додав, що «загрози, які з’являються на Близькому Сході, переносяться також в інші регіони світу, в тому числі до США», тому треба «будувати мир і безпеку Європи та мешканців Близького Сходу».

Я. Чапутович висловив надію, що Варшавська конференція «започаткує процес, який, можливо, назвуть варшавським процесом». В ході саміту було створено робочі групи, які повинні працювати в напрямку розробки «позитивного бачення для всього регіону» Близького Сходу. При цьому було повідомлено, що на конференції були представлені «вихідні положення плану вирішення палестино-ізраїльського конфлікту».

Не можна обійти увагою позиції критиків саміту. Найгострішою була реакція офіційного Тегерана, який не був запрошений до участі в конференції, після оголошення у січні держсекретарем США про плани її проведення, з акцентуванням уваги на тому, що особливу увагу у Варшаві буде присвячено впливові Ірану в Близькосхідному регіоні. Після візиту заступника глави польського зовнішньополітичного відомства напруження на лінії Варшава — Тегеран вдалося зняти. Проте, що ближче було відкриття конференції, то напруженішою ставала риторика. Минулого тижня іранський посол в Варшаві заявив польським журналістам, що в разі, коли виявиться, що висновки конференції спрямовано проти Ірану, «буде можливе зниження рангу дипломатичних відносин з Польщею». Ситуацію знову довелося згладжувати. У вівторок з послом зустрівся шеф кабінету адміністрації глави польської держави, аби заспокоїти, що «конференція не спрямована проти жодної держави».

У день відкриття конференції глава іранської дипломатії назвав варшавський саміт «мертвим ще до народження» та «черговим проявом необґрунтованої одержимості США на пункті Ірану». Того самого дня духовно-політичний лідер Ірану аятола Алі Хомейні заявив, що «Америка не здатна вирішити жодної проблеми, а переговори з нею завдають лише економічних та духовних втрат». У четвер керівник МЗС Ірану у Твіттері пов’язав теракт на півдні країни (13 лютого в результаті замаху терориста-смертника загинуло 27 людей і 13 було поранено) з «антиіранським цирком у Варшаві», підкресливши, що «це не був простий збіг обставин».

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Федеріка Могеріні пояснила свою відсутність у Варшаві 13-14 лютого тим, що «її місце на зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі», яка відбулася там 14 лютого.

ЄС представляв заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Жан-Крістоф Бельяр. Натомість ключові країни ЄС, які до останнього моменту не повідомляли — хто їх репрезентуватиме на саміті, в більшості відправили до Варшави не керівників зовнішньополітичних відомств, а чиновників нижчого рангу.

На полях саміту звучала також тема України. Зокрема, в ході двосторонніх переговорів міністра закордонних справ Польщі Я. Чапутовича з державним секретарем США М. Помпео. За її результатами міністри заявили, що поділяють «негативну позицію щодо агресивних дій Росії, особливо стосовно України». В цьому контексті було згадано про дії Росії в Азовському морі та «неприпустиме міжнародним правом затримання українських моряків». «Цьому немає виправдання», — наголосив Я. Чапутович. Вашингтон і Варшава також «поділяють позицію, що «Північний потік-2» не слугуватиме енергетичній безпеці Європи» та «є невдалим і навіть загрозливим для енергетичної безпеки проектом». М. Помпео зазначив, що цей газопровід посилить російську перевагу та зробить інші європейські держави більш залежними від російських поставок, нагадавши при цьому, що Росія використовує газ як політичну зброю.

Нашу країну на конференції представляв міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який взяв участь у панельних дискусіях з питань порядку денного конференції, виступив перед учасниками на тему протидії кібернетичним і новим загрозам, а також провів низку двосторонніх зустрічей.