Хвилина мовчання в пам’ять за загиблими на Майдані.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут

Вчора у Верховній Раді України відбулося засідання у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України, у якому взяли участь Президент України Петро Порошенко, Президент Європейської Ради Дональд Туск, народні депутати, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та члени уряду, представники об’єднань ветеранів АТО, Меджлісу кримськотатарського народу, видатні українські та іноземні політичні діячі, представники іноземних парламентів, міжнародних парламентських організацій та дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні.

Президент Петро Порошенко.

Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА (прес-служба Президента України).

Президент Європейської Ради Дональд Туск.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Фото з сайту kmu.gov.ua

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, відкриваючи засідання, запропонував його учасникам вшанувати хвилиною мовчання тих, хто загинув п’ять років тому на Майдані, і тих, хто поліг за наступні п’ять років у боротьбі за незалежність України.

«Минає п’ять років з того дня, як Російська Федерація, знехтувавши усіма нормами міжнародного права, Статуту ООН, положеннями Гельсінського заключного акта та Будапештського меморандуму, двосторонніми українсько-російськими угодами, здійснила акт воєнної агресії проти суверенної сусідньої держави. Росія незаконно анексувала частину української території — Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Російські окупаційні війська вторглися в Україну та захопили окремі райони Донецької та Луганської областей і протягом всіх цих років здійснюють постійні збройні напади проти України», — зазначив у вступному слові Голова Верховної Ради України Андрій Парубій та підкреслив, що ми вистояли завдяки безпрецедентній самоорганізації і неймовірному героїзму наших добровольців та військових на фронті, відважності і самопосвяті волонтерів, загальнонаціональному патріотизму. Він також нагадав, що в цих надзвичайно важких умовах було налагоджено роботу виконавчої влади та, незважаючи на шалену протидію Росії та її агентури в Україні, було проведено президентські і парламентські вибори та вибори органів місцевого самоврядування, які всіма спостерігачами з вільного світу було визнано чесними і прозорими.

«Новою, післяреволюційною українською владою було реформовано правоохоронну систему та фактично заново створено боєздатні Збройні Сили України. Уряди Арсенія Яценюка, а потім Володимира Гройсмана впровадили реформи, які реанімували українську економіку та дали можливість поступово підвищувати соціальні стандарти. Новообраний Президент Петро Порошенко гідно виконав свої обов’язки Верховного Головнокомандувача та глави держави і наступ було зупинено, а Україна отримала міжнародну підтримку», — наголосив голова парламенту.

Президент Європейської Ради Дональд Туск у своєму виступі українською мовою зазначив, що прибув до Києва у п’яту річницю драматичних подій на Майдані, щоб подякувати українцям за стійкість. «Ви встояли у найважчу мить вашої історії, ви встояли і будете залишатися гордими та незламними всупереч геополітиці та всупереч намірам агресивного сусіда і всупереч байдужості та лицемірству багатьох впливових гравців світової політичної сцени. Ви встояли, хоча ваші партнери не завжди допомагали вам так, як належить. Знаю це як, напевно, мало хто інший з особистого досвіду і досвіду польського народу. Добре знаю, що почуття самотності в час небезпеки буває гіршим, ніж наступ ворога», — сказав він та процитував вірш української поетки Галини Крук, написаний у ті драматичні дні: «Усі ми, Європо, так глибоко стурбовані, що деякі навіть убиті./ Чисть частіше ютуби,/ щоб тутешня жорстокість не разила твоїх громадян./ Деякі з наших ніколи тебе не побачать на власні очі./ В тебе теж щось із зором, Європо,/ ти вперто не бачиш вибитих їхніх очей і вогнепальних ран./ Деякі більше не зможуть, Європо, не гнівайся,/ навіть руки тобі дати, (хіба що протези!),/ навіть торкнутись культури твоєї минулих віків./ Сторожи свої межі, Європо,/ щоб тебе не торкнулося раптом,/прислухайся, на всякий пожежний, чи ми кричимо ще/ від ударів прикладів, армійських чобіт і кийків...».

«Але багато з нас почули ваш крик, вслухалися у це волання та зрозуміли, навіть якщо у декого це забрало багато часу», — зауважив Д. Туск і від свого імені, і від імені всього Європейського Союзу запевнив: «Ми з вами і хочемо вам далі допомагати!». Він також нагадав перші слова Угоди про асоціацію, які гласять, що Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір. «Хочу повторити, що Європа ніколи не визнає російської анексії Криму та не відмовиться від санкцій, аж поки Росія не виконає своїх зобов’язань. Також Європейський Союз не змириться із жодним актом насильства в Азовському морі», -підкреслив Президент Європейської Ради та запевнив, що робитиме все, щоб у цьому питанні ЄС залишався єдиним.

Висловивши вдячність за мужність, продемонстровану під час подій п’ятирічної давності, Д. Туск наголосив, що хлопці з Небесної Сотні увійшли в пантеон не тільки українських, але й європейських героїв. «Усім матерям полеглих присягаю: Європа завжди буде пам’ятати про ваших синів! Урок відваги, який ви дали усьому світу в лютому п’ять років тому, змінив нас усіх. Україна показала, що варто бути сміливим і сповненим гідності, що добро може подолати зло, що героїзм може бути чимось більшим, ніж суто моральним закликом, що це може бути ключем до перемоги. Багатьом людям у світі, тим приниженим і поневоленим, ви дали найбільший дар — надію на те, що і для них, слабких сьогодні, надійде день перемоги», — підкреслив Президент Європейської Ради.

Зазначивши, що девізом його рідного міста Гданська є слова «Відвагою і розсудливістю», Д. Туск наголосив, що українці, окрім відваги, також продемонстрували послідовні реформи та розсудливу дипломатію. «Коли треба — герої, коли треба — прагматики — так сьогодні бачить вас світ», — сказав він.

Наголосивши, що пам’ятатиме європейські прапори на Майдані Незалежності, Д. Туск підкреслив, що завжди закликає європейських колег вчитися європейськості в українців. «Тільки той, хто солідарний з Україною, має право називатися європейцем. Бо той, хто готовий продати Україну — продає майбутнє Європи», — сказав він та зауважив, що зовсім не випадково ті, хто ставить під сумнів європейську інтеграцію та територіальну цілісність України, те саме думають і про Європу. «Коли ми, поляки, починали свій шлях до Європи, Папа Іван Павло ІІ сказав світові: «Немає справедливої Європи без незалежної Польщі». Тут і зараз хочу сказати, що немає справедливої Європи без незалежної України, немає безпечної Європи без безпечної України. А простіше кажучи — немає Європи без України», — наголосив Президент Європейської Ради.

Насамкінець Д. Туск висловив п’ять порад Україні. По-перше, він закликав «не завдати один одному непомірної шкоди під час виборів», бо внутрішні конфлікти є найбільшим подарунком для третьої сторони, а також цього чекають деякі опоненти України в Європі. По-друге, щоб ми й надалі уникали спокуси популізму та радикального націоналізму. По-третє, не варто наслідувати тих сусідів і тих європейських політиків, які хочуть усіх переконати, що демократія, заснована на свободі, правах людини і повазі до меншин, свободі думки і слова — це пережиток минулого та що настає час авторитарної демократії, бо саме за ці ідеї загинули учасники Революції Гідності. По-четверте, будувати разом доброчесну державу та не зупиняти зміни, навіть якщо вони болючі. І, по-п’яте, він закликав повірити у молодь, яка вже готова взяти на себе співвідповідальність за майбутнє України.

«Хай живе пам’ять про героїв вашої історії! Хай живе єдина та солідарна Європа! Хай живе незалежна і соборна Україна! Слава Україні!» — завершив свій виступ Д. Туск.

Після цього Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко надала слово для виступу Голові Верховної Ради України Андрію Парубію (виступ друкується).

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що Україна за п’ять років пройшла великий шлях змін та реформ. «Ми вистояли проти російської агресії і остаточна перемога над ворогом буде за нами», — сказав він та наголосив, що до 2014 року Україна перебувала у колоніальній залежності від Російської Федерації, закликав не забувати, що хвороблива ідея відновлення Радянського Союзу досі живе в Росії. «Для реалізації цієї ідеї їм була потрібна слабка, корумпована і розвалена Україна. І до 2014 року через слабкість політиків, через слабкість нашої згуртованості вони досягали своїх цілей. У 2014 році ми були слабкі, але ми були сильними своєю ідеєю — ідеєю незалежності, демократичної держави. І в той самий момент, коли українці піднімали свій прапор і говорили про те, що ми маємо власну думку, власну ідею, власну мету і ціль, і наше серце і розум лежать в об’єднаній Європі, проти нас починали задіювати зброю», — сказав глава уряду та закликав українців бути єдиними на шляху необхідних змін, бо наше майбутнє в єдиній Європі.

Президент Петро Порошенко свій виступ розпочав зі спогадів про палаючий Майдан, перших загиблих, очікування нового штурму...

«Рівно п’ять років тому, 19 лютого, після трагедії 18 лютого прямо тут, на площі Конституції, в Маріїнському парку перші розстріляні і 19-го лютого ніхто з нас не знав, що буде завтра. Але всі, підкреслюю, всі, хто був на Майдані, готові були стояти до кінця. А завтра, 20 лютого, стався масовий розстріл Небесної Сотні. І завтра, 20 лютого, розпочалася російська агресія. І саме цю дату Кремль надряпав на медальках, які роздали російським окупантам і колаборантам, що захоплювали Крим», — наголосив глава держави та підкреслив, що сьогодні всі розуміють — це було зроблено Росією для відновлення імперії, для перегляду кордонів і, врешті-решт, для знищення всієї системи трансатлантичної безпеки Європи і світу.

За його словами, той бліцкриг, на який розраховувала Москва, захлинувся, проте Путін не відмовляється від своїх планів, бо прекрасно розуміє, що втрата України означає крах його планів відновити імперію та повернути Росії статус наддержави. «Тому й ставки зараз у цій війні надвисокі. І наголошую — вже не тільки і не стільки України. Мрія Путіна — вже не розділена Україна, а розділена Європа. Мрія Путіна — Європа, яка зреклася своїх цінностей. Мрія Путіна — ослаблена Європа, якій він диктує умови. Мрія Путіна — це пояс залежних держав-сателітів, чий суверенітет є суто номінальним», — наголосив Президент та висловив переконання, що у цій війні Кремль приречений на поразку.

Проте ворог ще довго не відмовиться від своїх агресивних намірів, тож зміни до Конституції, які зобов’язують владу робити все можливе, щоб досягнути членства України в Євросоюзі та НАТО, зовсім не зайві. «Свою стратегічну місію вбачаю в тому, щоби гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції та не пізніше 2023 року подати заявку на членство в ЄС і отримати План дій щодо членства в НАТО. Це є наше спільне завдання», — сказав глава держави та оголосив про рішення підписати закон про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. «Прошу Голову Верховної Ради Андрія Парубія та Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана у присутності Президента Європейської Ради — одного з очільників Європейського Союзу, друга України Дональда Туска засвідчити єдність усіх гілок влади у питанні європейської та євроатлантичної інтеграції», — підкреслив П. Порошенко, запрошуючи очільників виконавчої та законодавчої гілок влади приєднатися до церемонії підписання документа.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар у своєму виступі нагадала, що коли Україна в умовах російської агресії та окупації Криму намагалася закрити російські пропагандистські телеканали, то багато хто в Європі і світі закликав не робити цього. «Я дуже рада, що ми це зробили рішенням суду, бо це фактично зупинило розпалювання національної ворожнечі. І я рада, що сьогодні країни Європи доходять тих само висновків», — сказала вона.

Голова Комітету у закордонних справах та керівник робочої групи із підготовки цього засідання Ганна Гопко висловила переконання, що Україна стане членом НАТО, тому що сам Північноатлантичний альянс буде зацікавлений в нашому членстві. Водночас вона висловила думку, що Україна має бути солідарною з народом Білорусі, аншлюс якої готує Путін, має допомогти корінним народам РФ захистити свої мовні та культурні права, та, врешті-решт, дати надію мислячим росіянам, які прагнуть свободи своєї країни.

Під час засідання також виступили заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Бесараб, депутат Європарламенту Сандра Калнієтє, перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Михайло Коваль, голова постійної делегації Парламенту Канади в Парламентській асамблеї НАТО, керівник групи дружби «Канада—Україна» канадського парламенту Борис Вжесневський, представник України у тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях Євген Марчук, член комітетів у закордонних та європейських справах Сеймасу Литовської Республіки Емануеліс Зінгеріс, голова Меджлісу кримськотатарського народу, президент Всесвітнього Конгресу кримських татар, народний депутат України Рефат Чубаров, голова Комітету у закордонних справах Сейму Республіки Польща Ґжеґож Схетина, Надзвичайний і Повноважний Посол, професор Володимир Василенко, Герой України Володимир Жемчугов, голова Громадської спілки «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників АТО, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» Ірина Михнюк, український кримськотатарський політик Ільмі Умеров.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій подякував кожному з учасників та організаторів засідання. «Ми не просто згадуємо і не просто підбиваємо підсумки, а говоримо про майбутнє. П’ять років тому ми стояли на палаючих барикадах і тоді в нас було головне завдання — втримати Майдан. Так само сьогодні наше головне завдання — втримати Україну. За ці п’ять років ми навчилися перемагати, але також ми знаємо, що головна запорука перемоги — це єдність всередині суспільства та єдність із нашими євроатлантичними партнерами», — наголосив глава парламенту та висловив переконання, що Україна вижене російських окупантів та стане членом ЄС і НАТО.

Сергій ЛАВРЕНЮК.