Учасники експедиції на горі Попіван.
Озеро Бербениця.
Фото з архіву Верховинського історико-краєзнавчого музею Гуцульщини.
Учасники науково-мистецької експедиції до високогір’я стверджують, що тут розташовувався один із трьох духовних храмів стародавньої цивілізації.
Із початком року для музейників та гостей Верховини — столиці Гуцулії (за висловом Івана Франка) — вже вкотре розпочинається дохристиянська епопея шани Творцеві світу цього. Окраса Різдвяного циклу — щорічний регіональний фестиваль Розколяди. Має до нього стосунок і Верховинський історико-краєзнавчий музей Гуцульщини — оплот твердості духу українців у піднебессі легендарної Чорногори.
За січнем — лютий. Духовність наших предків-праукраїнців у горах б’є ключем. Це підтвердили «Дні гуцульської культури у Львові», які вдруге на ура провели верховинці та львів’яни, передавши естафету Тернополю.
А з настанням весни розпочнуться щорічні науково-практичні експедиції нашого музею, якими вже охопили більшу частину території Гуцульщини. До таких досліджень залучаємо школярів, студентів, молодих науковців. Керують же відомі географи, історики, етнологи, етнографи, музейники, філологи, краєзнавці із вітчизняних та зарубіжних вишів. Приміром, дванадцять пошукових шкіл із ландшафтознавства Українських Карпат провели науковці Львівського національного університету. В Інституті історії та етнології Прикарпатського національного університету дослідили 22 капища палеоліту Карпат і влаштували конференцію «Зелене — етнокультурна світлиця України».
Верховинський історико-краєзнавчий музей Гуцульщини за останні роки набув досвіду, обновив базу даних, підготував і проводить спільну комплексну науково-мистецьку експедицію із філософами, мистецтвознавцями, астрономами, архітекторами, біологами львівських вишів та відділень національних спілок художників та істориків України.
За десять років співпраці ми реалізували ідею верховинця з діда-прадіда, заслуженого працівника культури та мистецтв України Миколи Рибенчука і не менш талановитої дружини Людмили та їхнього сина Миколи. Ідея — зафіксувати праісторію Гуцульщини на відео, світлинах і художніх картинах.
Перша 7-денна експедиція відбулася влітку 2017-го священним хребтом гуцулів Чорногорою. Це легендарна Дземброня, капище кам’яного віку «Жаба» (Вухатий Камінь) на горах Ілюхова і Смотрич — магічний камінь на Попівані (звемо через часту зміну погоди: як не віє, то поливає).
Далі — гори й озеро Менчул, Бербенеска, гори Гутин, Ребра, озеро Несамовите й насамкінець — Говерла. Описували об’єкти, проводили обміри, спостереження за світилами протягом доби, збирали гербарій. Занотували попередні висновки спостережень.
Торік улітку аналогічні дослідження провели хребтом Свидовець (геологічне продовження Чорногори): озера та гори Апшинець, Герешаска, Трояска, Додяска — до вершин Велика і Мала Близниці та села Кваси.
Цьогоріч маємо намір здійснити експедицію Чивчинськими горами.
Як стверджував у Х столітті арабський історик Аль Масуді, мандруючи нашим краєм, «то був храм культури і духовності велетнів, один із трьох, відомих у Гімалаях та Скандинавії». Це святилище єдине в нашій країні, описане іноземцями і знане в той період у Південно-Східній Європі.
Із хати в Дземброні, де я виріс на кілометровій висоті, в одне вікно видно Попіван, а в друге — Говерлу. На мою думку як багаторічного дослідника, вершини Смотрич та Ілюхова із відрогами створюють за формою гуцульську священну підкову. Брав участь у експедиції під керівництвом Миколи Кугутяка, який фахово підтверджує моє припущення. На східній половині досліджено 17 кам’яних комплексів, на західній — 23 капища палеоліту. Структура святилища — знаки і символи, що свідчать про космічний рівень мислення предків: стопа, жертовна плита, антропоморфна макропластика зв’язку неба і землі, солярно-місячні образи.
Чорногірське святилище з відомих у Європі є найвисокогірнішим (1650—2028 м), його розміщення як сакрального підтверджене світовою практикою. Тож воно є цінним джерелом для вивчення сакральної культури предків.
Юрій КРУЧЕНЯК, член Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Верховинського історико-краєзнавчого музею Гуцульщини, філіалу Івано-Франківського краєзнавчого музею.
