Цю історію я почув від колишнього заступника голови облдержадміністрації. Один з кандидатів минулих років, зійшовши у Львові зі сцени, у кулуарах із сарказмом запитав: «Ну що, бидло - наше?» А «бидло» тим часом натхненно аплодувало, і переповнений зал театру щиро вітав месію.

Нині «бидло» прозріло, насміхається і залякує, що проголосує на виборах за коміка, бо українська політична кухня з її олігархічними партіями електорату дедалі більше нагадує цирк. На камери вони чубляться, а в кулуарах цілуються, усміхаються і разом прокручують спільні оборудки. 

Високий рейтинг коміка — це блеф, який дуже швидко розвіється, щойно народ піде на вибори. Але цей блеф добре потріпає нерви політичним пенсіонерам, які по 20 років годують народ пустопорожніми фразами типу «не здавайся, коли за тобою правда», чи обіцянкам «я вас захищу». У всьому світі українці успішні, тільки в Україні — дотаційні.

Чим годували народ усі ці роки — те й отримали. Але біля урн ті, кого називають електоратом — вони ж не злопам’ятні, і цього разу проголосують правильно.

— Ти за кого? — запитую військового пенсіонера, свого доброго приятеля.

— За ...ського! — цілком серйозно переконує 80-річний Антонович, дивиться мені у вічі й сміється.

— Так тобі ж пенсію удвічі протягом року підвищили! З 2700 до 5400!

— Віддали те, що вкрали минулими роками, — не здається Антонович. — Виберемо президентом клоуна і посміємося над тими, хто над нами насміхався. За кого голосувати, у нас же немає опозиції, всі вони вже по кілька разів були при владі, а тепер грають роль великих опозиціонерів. Ну й артисти з погорілого театру, — бідкається пенсіонер.

Я дуже добре знаю Антоновича і чудово розумію, що дід бере мене на кпини. Як колишній військовий він проголосує правильно, бо за вікном війна — тут не до жартів.

Дискусія затягується. Найбільше Антоновича злить телебачення:

— Що олігархи у своїх ящиках нам показують? Убили. Пограбували. Зґвалтували. І все — погано. Жодного доброго слова, — лається Антонович. — Стільки мерзоти виповзає з екрана, що дах може поїхати. Тому дивлюся гумор і голосуватиму за клоуна, — веселішає пенсіонер.

А таких «Антоновичів» у нас сьогодні — мільйони, яким набридла брехня, нещирість і цинізм наших політиків. Нині вони теж можуть собі дозволити пожартувати, що виберуть президентом коміка. Вони ж усе бачать, їх жодними казками про зменшення тарифів не купиш, бо одні ховають в офшорах мільярди, а інші ледве животіють, бо політичні партії перетворилися в прислугу олігархів, а ті, хто був при владі, перед виборами подалися в опозиціонери.

Схоже, що прапором протесту через відсутність справжньої опозиції «Антоновичі» вибрали коміка, бо народу, який сміється, вже ніщо не страшне. Посміються, спотворять загальну картину соціологам, потріпають нерви кандидатам, а на виборах проголосують, як підкаже серце, а не емоції. У нас же мудрий народ! Ось такі думки після спілкування з львівським електоратом навіяли високі рейтинги коміка.

Питаю Антоновича, коли він перестав сміятися, що все-таки для нього найстрашніше.

— Захворіти! На пенсію ще можна прожити. Важко жити в час перемін — ми все розуміємо. Але захворієш — помирай або продавай квартиру. Це страшно! Особливо, коли замість ліків тобі в аптеці підсовують крейду. І жодного «жуліка» за це до в’язниці не посадили!

Найбільше виборців злить саме негатив, який нині ллється нескінченними потоками з екранів телевізорів. Тут свій внесок роблять і наші войовничі сусіди. Бруд, ярлики — це з нашого радянського минулого. Це стереотипи кремлівської пропаганди: нічого не пояснювати, а лише вішати ярлики. Що прикро, створені нині в Ольгіно під Санкт-Петербургом на фабриці російських тролів фейки поширюють в Україні. Досі за цією накатаною диявольською схемою працюють і наші політтехнологи. До речі, вони теж переймають найгірший російський досвід: спаплюжити і знищити, немов життя закінчується після виборів. Ну викапані близнюки Глєба Павловського з його трьома сортами українців. Це вже хвороба — і від неї вилікується лише нове покоління.

Ми живемо в умовах війни з Російською Федерацією. Це таке плем’я з ядерним кийком у руках, яке розмовляє зі своїми сусідами тільки з позиції сили. Колись Кремль будував соціалістичну систему і протиставляв себе всьому цивілізованому світові. Це була могутня військово-диверсійна машина, яка експортувала зброю, диверсантів і провокувала перевороти по всій планеті. Нині ця диявольська кремлівська машина будує «русский мир» і воює з Україною. Росіянам хтось втокмачив, що відходить від них Україна — і зникає Росія. І весь негатив вони спрямували проти українців.

Нас дістають не тільки інформаційно-психологічні підрозділи кремлівських спецслужб. Звідусіль, де є рука Москви, в Україну намагаються кинути камінь чи посіяти недовіру. Особливо активно ця машина запрацювала перед виборами, бо українці не тільки обирають президента — вони роблять цивілізаційний вибір, обирають своє майбутнє.

Львів.

Фото: 24tv.ua