За дослідженням Інституту ринку праці та Кобурзького університету, яке вони здійснили на замовлення Фонду Бертельсманна, німецькому ринку праці потрібно щонайменше 260 тисяч мігрантів щороку впродовж найближчих чотирьох десятиліть.

Передбачається, що 114 тисяч іноземних працівників будуть вихідцями з ЄС, а ще 146 тисяч — із країн за його межами. Така кількість робочої сили пов’язана з прогнозованим скороченням працездатного населення країни на 16 мільйонів осіб до 2060 року — навіть усупереч планованому зростанню народжуваності та великій зайнятості жінок і людей старшого віку. Також очікується зменшення притоку трудових мігрантів із країн ЄС. Адже рівень економіки там підвищується, тож і якість життя вирівнюється: люди вже не мають такої гострої потреби в роботі у ФРН, як це було досі.

Тим часом федеральний Інститут професійної освіти у власному дослідженні називає ще вищу цифру необхідності трудових мігрантів: Німеччині між 2018-м і 2035-м знадобиться 280 тисяч осіб щороку.

На тлі зростання німецької економіки, спрямованої на експорт, 82-мільйонній країні бракує майже двох мільйонів робочих рук. При цьому середня зарплата тут становить 3,3 тисячі євро, але після сплати податків її отримувачу залишається близько 1,5—2 тисяч євро. Тому ФРН нині здійснює реформу у сфері працевлаштування. Фахівці в цій галузі вважають, що коли Німеччина не знайде трудові ресурси, то вона не зможе використати весь потенціал для свого зростання. Тож уряд намагається лібералізувати правила працевлаштування для громадян країн, котрі не є членами ЄС. Швидше за все, шляхом спрощення системи надання дозволів на роботу для іноземців.

У зв’язку з цим у ФРН є актуальною тема залучення на ринок праці українських трудових мігрантів. За повідомленням видання Politeka, торік попит на робітників з України зріс на 13% порівняно з 2017-м. Здебільшого німецькі працедавці запрошують на роботу українських лікарів і будівельників. За даними Міністерства праці ФРН, у країні лише офіційно зайнято 43 тисячі українців із 138 тисяч, котрі тут мешкають.

За даними сайту rabota.ua, торік Німеччина увійшла до трійки країн, котрі пропонують найбільшу кількість робочих місць саме українцям. Щоправда, у ФРН з роботою не так уже й усе гарно, як може здатися на перший погляд. Трудові ресурси потрібні для низькооплачуваної, непрестижної і важкої праці, на яку не погоджуються не тільки німці, а й вихідці з ЄС.

Чи не найвища кваліфікація у найманих робітників з України, якої потребує Німеччина, це — молодший медичний персонал, тобто медсестри, а також водії-далекобійники. Потрібні також доглядальники для людей похилого віку, робітники для сільського господарства, персонал для монотонної і важкої ручної праці на промислових підприємствах і будовах. При цьому залишається проблема, без розв’язання якої навіть таку роботу важко отримати: знання німецької бодай на початковому рівні.


Берлін.

Фото: nadiyae.com