Розкрадання в «оборонці» — до кого приведуть сліди?

Постановою Верховної Ради від 28 лютого парламентській Тимчасовій слідчій комісії для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання у Збройних Силах України та обороноздатності держави в період з 2004-го до 2017 року було доручено також дослідити матеріали, оприлюднені в журналістському розслідуванні щодо корупції в Державному концерні «Укроборонпром», зокрема щодо закупівлі запчастин, комплектуючих та обладнання для підприємств держконцерну за завищеними цінами. 13 березня відбулося позачергове розширене засідання ТСК спільно з парламентськими оборонним та антикорупційним комітетами. У засіданні також взяли участь Генеральний прокурор України, керівники Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань, СБУ, Державного концерну «Укроборонпром», до котрих у депутатів було багато запитань.

Російська агресія — прямий наслідок злочинів

Комісія за півроку діяльності викрила кричущі факти розкрадання в Збройних Силах, — розповів голова ТСК Іван Вінник. За його словами, головним джерелом корупції була передача і реалізація надлишкового військового майна за участю міністрів оборони за різних часів. А сума збитків в оборонній галузі у певні періоди в тисячу разів перевищує оприлюднені в журналістському розслідуванні факти корупції в ДК «Укроборонпром» за 2016—2017 роки. «Російська агресія — це прямий наслідок розкрадання ЗСУ до 2014 року», — сказав І. Вінник, водночас висловивши занепокоєність, що правоохоронні органи не розслідують належно кричущі факти розкрадання в оборонній сфері. За словами голови ТСК, наприклад, збитки внаслідок оборудки у 2006 році, коли було продано зенітно-ракетний комплекс С-300 за 2,5 млн дол., а в подальшому продано за 25 млн дол. до Казахстану, значно перевищують збитки, про які йшлося у журналістському дослідженні щодо ТОВ «Оптимумспецдеталь».

Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський нагадав, що комітет ще 23 листопада 2016 року відреагував на журналістське розслідування, де вперше згадувалося ТОВ «Оптимумспецдеталь», і ще тоді було скеровано заяви до правоохоронних органів, а впродовж 2016—2017 років було відкрито низку кримінальних проваджень.

Перший заступник голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції Юрій Савчук відзначив, що комітет одразу відреагував на журналістське дослідження щодо «Укроборонпрому». Водночас, на його думку, це — «не останній корупційний скандал, який свідчить, що рука руку миє».

Коли дочекаємося судових вироків?

Директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що вже зроблено в розслідуванні зловживань в оборонній сфері — до суду спрямовано справу екс-заступника міністра оборони, керівників держпідприємств, які входили до структури «Укроборонпрому», затримано керівників Львівського бронетанкового заводу. Водночас очільник бюро визнав, що детективи НАБУ не знали про ті оборудки ТОВ «Оптимумспецдеталь», про які йшлося в останньому журналістському розслідуванні «Наші гроші». «Деякі матеріали, які оприлюднені, раніше не були відомі», — сказав Ситник. За його словами, фірма «Оптимумспецдеталь» проходить у провадженні стосовно розкрадань на Харківському бронетанковому заводі. А за другою частиною журналістського розслідування провадження зареєстрували днями.

Керівник САП Назар Холодницький стверджував, що слідство у провадженні стосовно Харківського бронетанкового заводу, розпочате детективами НАБУ, перші півроку рухалося досить активно, але потім загальмувалося. За його словами, НАБУ досі не передало до САП усі матеріали справи щодо корупційних схем в «Укроборонпромі» й вони досі перебувають на стадії «зшивання». Холодницький також розповів, що в матеріалах кримінального провадження стосовно розкрадань в «Укроборонпромі», переданих з військової прокуратури, відсутні 87 аркушів листувань фігурантів справи. На його думку, САП ніколи б не дізналася про ці матеріали, якби їх не оприлюднили журналісти. Після виходу першої частини журналістського розслідування щодо схем в оборонному секторі САП одразу відкрила кримінальне провадження.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко розповів, що «витік» інформації журналістам відбувся у вересні 2018 року. Однак чому журналістське розслідування було оприлюднено в розпал виборчої кампанії — це питання залишається відкритим і адресовано політикам. Водночас Генпрокурор заявив, що певні дані листувань та діалоги фігурантів розслідування в держконцерні «Укроборонпром» журналісти сфальшували. Це засвідчила проведена експертиза телефонів та листувань у месенджерах. «Ми вже встановили точний місяць витоку інформації — вересень минулого року, — сказав Луценко. — Чому публікації було оприлюднено в розпал передвиборчої кампанії, я ставити це запитання не буду, залишу це політикам. Але те, що в телефонах немає деяких діалогів, які є в розслідуванні, я мушу сказати. Немає деяких фраз і фрагментів, які були опубліковані в журналістському розслідуванні».

Водночас Генпрокурор повідомив, що загалом зареєстровано 480 кримінальних проваджень, які стосуються підприємств концерну «Укроборонпром», при цьому встановлено збитки на 350 млн грн. Військова прокуратура вже оголосила підозру 112 особам, до суду спрямовано 111 справ. Наразі суди винесли 77 обвинувальних вироків, зокрема стосовно колишніх директорів Київського бронетанкового і Львівського бронетанкового заводів, посадовців Миколаївського судноремонтного заводу. Понад 300 млн грн. та 43 тисячі га землі повернуто державі.

На запитання, чому на засіданні не присутній Головний військовий прокурор Анатолій Матіос, Юрій Луценко повідомив, що він наразі передає 1100 томів справи так званих вертолітних податківців до Печерського суду — йдеться про понад 50 керівників податкової служби за часів президентства Януковича, а розкрадання сягають 104 мільярди гривень.

Хто дописував?

Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба повідомив, що 12 березня ДБР зареєструвало кримінальне провадження за фактами, які було викладено в останньому журналістському розслідуванні, — ймовірних зловживань правоохоронців — із ГПУ, НАБУ, ДФС та СБУ, котрі начебто допомагали засновнику ТОВ «Оптимумспецдеталь» Андрію Рогозі закривати справи і вирішувати різні проблемні питання. Р. Труба не виключив, що ДБР відкриє нові провадження у справі щодо корупції в оборонній сфері. Він також розповів, що ДБР уже допитало журналістів, авторів розслідування. «Нині вживаються заходи для отримання доступу до матеріалів кримінальних проваджень і до матеріалів перевірок, про які йдеться в журналістському розслідуванні», — сказав Р. Труба.

У народних депутатів було чимало запитань до керівництва правоохоронних структур і багато нарікань на діяльність новостворених антикорупційних органів. Андрій Тетерук поцікавився у Артема Ситника — яка роль «агента» Євгена Шевченка, котрий нині роздає інтерв’ю на телеканалах. На це директор НАБУ відповів, що Шевченко не є «агентом» НАБУ, а лише «конфіденційно співпрацював» у певних кримінальних справах. Ситник також повідомив, що розпочато службове розслідування стосовно працівників бюро, які фігурують в останній частині журналістського розслідування. Водночас Ситник висловив сподівання, що Антикорупційний суд прийме рішення щодо напрацьованих справ стосовно корупції в оборонній сфері й закликав нарешті провести аудит НАБУ, а роботу ТСК не перетворювати на «політичні баталії». «Вироки виносить не НАБУ, не прокуратура, а суд, — сказав він. — Ми самі очікуємо, які рішення ухвалить суд. На жаль, справи роками пиляться в судах». А. Тетерук закликав парламентаріїв подумати над тим, що потрібно зробити в законодавчому плані, щоб антикорупційні органи працювали краще.

Юрій Береза закликав військового прокурора та керівників НАБУ і САП більше працювати над справами, аніж «піаритися» на телебаченні і ток-шоу.

«Не так страшно, що закупляли запчастини за завищеними цінами, — розслідування розкрило, що корупція проїла всі правоохоронні органи», — стверджував Павло Кишкар.

«Суспільству доведеться дати відповідь про мораль кожної зі сторін — і правоохоронних органів, і парламенту, — додав Тарас Пастух. — У суспільства є запит не лише щодо виконавців, а й щодо організаторів цієї схеми, хто стоїть нагорі цієї «піраміди».

Артур Герасимов подякував журналістам, які привертають увагу до шалених розкрадань в армії, які починалися ще за часів Гриценка, Соломатіна, Лебедєва, Тимошенко, Януковича та інших, що вплинуло на обороноздатність армії до 2014 року. Водночас Герасимов висловив стурбованість, що не вся інформація, яка була поширена на телебаченні, збігається з тією, що була знайдена в телефонах фігурантів журналістського розслідування. «Виникає просте запитання, а хто дописував? Дописували самі журналісти чи хтось інший? І боронь Боже, аби там був російський слід», — зауважив політик.

«Сподіваюсь, найближчим часом ми почуємо звіт від НАБУ, щоб був кінцевий результат не тільки через журналістське розслідування, а був результат — вирок суду», — додала Тетяна Ричкова.

На наступному засіданні ТСК вирішено розглянути інформацію щодо продажу бойових літаків за часів головування в уряді Юлії Тимошенко.

ФАКТ

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано 480 кримінальних проваджень стосовно підприємств, які співпрацюють з «Укроборонпромом». За попередньою оцінкою, обсяг збитків у цих справах сягає 350 млн грн.

***

На вчорашньому засіданні ТСК розглянула факти, які свідчать про те, що у період 2009—2010 рр. за ремонт військової техніки — зокрема літаків-винищувачів МіГ-29, розраховувалися військовою технікою за залишковими цінами, яку потім перепродували за кордон у понад 30 разів дорожче. Однак екс-прем’єр Юлія Тимошенко та екс-міністри оборони Анатолій Гриценко і Юрій Єхануров на засідання ТСК не прийшли.

Своєю чергою Директор НАБУ Артем Ситник відсторонив двох детективів, згаданих у журналістському розслідуванні BIHUS. info, на час проведення службового розслідування. Як повідомила прес-служба НАБУ на сторінці у Фейсбуку, таке рішення було прийнято з огляду на суспільний резонанс та після консультацій із членами Ради громадського контролю та Управлінням внутрішнього контролю НАБУ.