«Народилось дитинча — не дівчатко, не хлопча...»*1
Торік у грудні німецький Бундестаг ухвалив закон про можливість вносити до актів громадянського стану запис про «третю стать». Тобто ті люди, чиї статеві ознаки не можна однозначно віднести до категорії чоловічого чи жіночого роду, отримали можливість записати себе як «інше». Німецькою це пишеться ‘divers’ і перекладається як «інший, відмінній». Оскільки в нас усі невизначені прикметники мають граматичну форму чоловічого роду, знайти адекватний переклад цього поняття дуже непросто. Я обрала наш канцелярський варіант, що взагалі не має жодного зв’язку зі статтю, але він середнього роду, отже, також може видатися комусь образливим.
Новий закон уже назвали революційним, хоча можливість не вказувати свою стать в офіційних документах, а залишити відповідне місце порожнім, існує в країні вже давно. Однак у листопаді 2017 року Конституційний суд Німеччини вирішив, що цього недостатньо, що старе правило порушує права особистості й закон про заборону дискримінації. Отож Бундестаг відгукнувся на заклик.
Новий закон передбачає, окрім трьох варіантів, що вже існують — чоловіча стать, жіноча стать і порожнє місце, — четверту можливість реєстрації акта громадянського стану, а саме категорію «інше». Цікаво, що це поширюється тільки на РАЦСи. У паспортах, квитках та інших документах, де вказується стать, обов’язкове виконання норм нового закону не передбачено. Можливо, в законотворців просто не дійшли до цього руки.
На думку німецького експерта з прав людини Петри Фольмар-Отто, нове правило тягне за собою необхідність внесення змін у цілу низку законів, наприклад, у закон про рівність статей при прийомі на роботу, і схожих документів. Усіх їх слід сформулювати так, щоб вони не суперечили Конституції країни. Утім, ніхто не сумнівається, що це буде зроблено вже найближчим часом, однак потребує значних зусиль від експертів і законодавців.
Як водиться, закон спричинив бурхливу реакцію громадськості. І якщо Федеральний союз інтерсексуальних людей назвав його першим кроком у потрібному напрямі, політичні партії країни визнали за необхідне виступити з цього питання з критичними зауваженнями.
Вільні демократи, Зелені й Ліві очікувано заявили, що новий закон недостатньо радикальний. Вони вимагають скасування обов’язкового огляду, що передбачає документ, і поширення його дії на інші групи з аномаліями різного роду, які також не вписуються в категорії чоловічої або жіночої статі.
Партія «Альтернатива для Німеччини» цілковито відкидає цей закон. Голова парламентської фракції АдГ Беатрікс фон Шторх пояснює таку позицію тим, що, за новими правилами, враховується фактичний стан речей, а не особисті відчуття індивіда.
Цю проблему невідповідності об’єктивної реальності і суб’єктивних відчуттів помітили і у Федеральному союзі лесбіянок і гомосексуалістів. Вони стверджують, що закон обмежується тілесними відхиленнями цієї групи людей. Водночас, каже член президії організації Хенні Енгельс, стать не визначається лише фізичними показниками. Вона значною мірою є результатом взаємодії різних соціальних і психологічних чинників.
Ще одна делікатна тема — операції зі зміни статі дітей. Батьки часто намагаються внести корективи в «помилку природи» й усунути непорозуміння хірургічним шляхом. Законодавці обіцяють запровадити заборону на такі втручання ще поточного року.
Законодавче визнання «третьої статі» — це далеко не перший і не останній крок на шляху відмови від традиційних категорій у гендерній політиці. Раніше в Німеччині було дозволено так званий «шлюб для всіх», тобто між особами однієї статі. Найбільш прогресивні й неупереджені активісти вже подейкують про необхідність відмовитися від таких застарілих родинних визначень, як «батько» й «мати». Замість цього пропонується визначення «батько номер 1» і «батько номер 2». Чи дійде справа до «батько номер 3», покаже майбутнє. Усе це цілком відповідає світовим тенденціям, адже навіть британський принц Гаррі та його дружина Меган Маркл оголосили, що не дізнаватимуться про стать майбутньої дитини і не нав’язуватимуть їй будь-яких стереотипів.
Марія КОПИЛЕНКО,
директор Інституту Німеччини, заслужений журналіст України.
*1 Переклад Наталі Забіли.
Фото: ukranews.com
