Мама-ведмедиця Тоні з приплодом.
Стільки берлінців і гостей столиці прийшли на оглядини до зоопарку.
Фото автора.
Ще у грудні Берлінський зоопарк — Tierpark — оприлюднив новину: біла полярна ведмедиця Тоні народила дитинча «завбільшки з морську свинку». Відвідувачі досі не могли спостерігати за цією сімейкою, оскільки, як і в природному середовищі, вона мала вийти зі свого укриття лише навесні. Тож зоопарк пообіцяв відвідувачам своєрідні оглядини.
І це сталося минулими вихідними: перед гостями з’явилася мама-ведмедиця зі своїм дитинчам. Це міцненька та весела «дівчинка» вагою 8,5 кг і завдовжки 61 см. Імені ведмежаті ще не придумали — усі охочі можуть пропонувати варіанти. Берлінці мають собі за улюбленця біленьке й пухнастеньке ведмежа, і сподіваються, що його доля буде щасливою. Принаймні у нього є мама.
Цікаво, що, за твердженням зоологів, у білих ведмедів низький потенціал розмноження. Ведмедиця народжує один раз на два-три роки і зазвичай має в посліді не більш як троє ведмежат. І взагалі народження білих ведмедів у неволі стається дуже рідко і привертає увагу, адже свідчить, що популяцію полярних хижаків можливо зберегти навіть у разі глобального потепління.
Тому історія іншого білого та пухнастого ведмедика, котрий народився у Берлінському зоопарку (Berlin Zoo) і від якого відмовилася мама-ведмедиця, 13 років тому стала відома у цілому світі.
Кнут — так назвали малюка — став справжнім символом зоопарку й улюбленцем не лише столичних мешканців, а й тисяч відвідувачів, котрі приїжджали сюди, аби на нього подивитися. Фото ведмедика, більше схожого на іграшку, розповсюджувалися мільйонами примірників, його зображення тиражувалося на поштових марках, листівках і сувенірах. Кнут став героєм телевізійних сюжетів, а німецькі батьки масово називали своїх новонароджених синочків його іменем. Зоопарк розкрутив масштабну піар-акцію, заробивши на Кнутові 5 млн євро.
Не в останню чергу також і завдяки опікунові, одному з доглядачів зоопарку Томасу Дьорфляйну, котрий мало що не оселився у вольєрі ведмедика. Він годував його із соски суворо за розкладом, вигулював, купав і навіть грав для нього на гітарі. Ця нерозлучна пара була надзвичайно колоритна, тому телевізійники буквально обожнювали знімати Томаса з Кнутом. Та й ведмедик, здавалося, розумів, що від нього було потрібно: він миттєво реагував на червоне вічко камери. А документальний фільм «Кнут і його друзі», в якому учені розповідали про життя ведмедика в зоопарку і ведмедів у дикій природі, показали у багатьох країнах. Коли Кнуту виповнилося два роки, від серцевого нападу несподівано помер Томас Дьорфляйн. А ще за два так само несподівано не стало й Кнута: він прогулювався біля водойми і стрибнув у воду. Спочатку була версія, ніби ведмедик захлинувся і втопився. Утім розтин показав, що він у будь-якому разі помер би, бо мав суто людську хворобу: енцефаліт — запалення мозку. Тож із 40 років, які природа дає на життя ведмедям, Кнут прожив менше чотирьох. Мешканці міста вшанували свого улюбленця: у Berlin Zoo йому встановлено пам’ятник.
