Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв перед виступом у Верховній Раді 18 листопада 2005 року.
Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).
19 березня перший і єдиний з моменту проголошення незалежності президент Казахстану 78-річний Нурсултан Назарбаєв оголосив, що відмовляється від повноважень глави держави. «У цьому році виповниться 30 років, як я обіймаю найвищий пост. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану... Я ухвалив рішення припинити свої повноваження як президента», — сказав він під час телевізійного звернення до громадян.
Таким чином завершився багаторічний термін президентства останнього політика, який прийшов до влади ще за радянських часів. Назарбаєв став другим серед глав країн, що постали на пострадянському просторі, що добровільно оголосив про відставку. Однак на відміну від президента РФ Бориса Єльцина, він не став називати наступника, а заявив, що це питання визначає конституція країни, згідно з якою обов’язки президента до наступних виборів виконуватиме спікер сенату Касим-Жомарт Токаєв.
Учора Касим-Жомарт Токаєв склав присягу як президент Казахстану й одразу запропонував на вакантне місце спікера кандидатуру дочки Нурсултана Назарбаєва. Тож 20 березня парламент Казахстану ухвалив одразу два важливі для країни рішення.
Перше — він обрав головою сенату Даригу Назарбаєву, і в разі, якщо до виборів нинішній президент також схоче піти у відставку, саме вона стане в. о. президента. Наступні вибори теоретично мали б відбутися у квітні 2020 року, однак тепер цей термін можуть перенести.
Щодо другого вікопомного рішення, то за ініціативою того саме Токаєва, парламент перейменував столицю Казахстану Астану на Нурсултан, на честь колишнього президента. Також Токаєв вважає за доцільне спорудити в центрі столиці пам’ятник Нурсултану Назарбаєву і назвати на його честь центральні вулиці обласних міст.
На рішення Нурсултана Назарбаєва піти у відставку відреагували неоднозначно і в Казахстані, і в світі. Попри те, що конституція країни дозволяє обирати президента тільки на два терміни, для Назарбаєва зробили виняток як для «засновника держави» і на законодавчому рівні закріпили право правити необмежений час. Тож, з одного боку, опозиція вітає добровільну відставку президента, з другого — вказує на те, що Назарбаєв залишається довічним головою Ради безпеки країни, а отже, матиме можливість контролювати всі силові структури і надалі. Також він продовжить очолювати найбільшу партію Казахстану «Нур Отан».
Тим часом, поки опозиція обурюється тим, що, пішовши у відставку, Назарбаєв зберіг левову частку повноважень, у світі звертають увагу на те, що в Казахстані все-таки дотримуються конституційного процесу. Також міжнародні експерти звертають увагу, що, попри спроби зберегти частину повноважень, відставка Назарбаєва свідчить, що Казахстан опинився на порозі серйозних змін, передусім політичних.
