На знімку: президент Польщі Анджей Дуда вшановує пам’ять подружжя Качинських.

Фото зі сторінки у Твіттері канцелярії президента Польщі.

Початок квітня для поляків уже назавжди залишиться часом відзначення подвійної сумної річниці — спомину своїх земляків. Одні в 1940 році стали жертвами безжалісного (документально доведеного) злочину сталінського режиму — знищені пострілом у потилицю, а другі рівно через 70 років (2010-го) — жахливої авіакатастрофи, причини якої через позицію Москви станом на сьогодні не можна вважати об’єктивно встановленими та розслідуваними.

Одну і другу річниці об’єднує обірваний життєвий політ кращих представників народу, його еліти, котрі, в розквіті сил, маючи величезний потенціал знань, досвіду та любові до вітчизни й готовності беззавітно їй служити, могли ще багато зробити, причому не лише для власної країни.

У квітні, 79 років тому, НКВС розпочав «операцію», яка увійшла в історію як «катинський злочин»: щонайменше 21 768 громадян ІІ РП (офіцери-резервісти, яких мобілізували в 1939 році на захист батьківщини від німецького та радянського агресора, у більшості цвіт польської інтелігенції — викладачі вишів, літератори і журналісти, вчителі, інженери, лікарі та громадські діячі), в 1940 році розстріляли на території СРСР, зокрема, в Катині (під Смоленськом), у Твері, у Харкові, у Биківні (під Києвом) та в Куропатах (під Мінськом).

У квітні, 9 років тому, серця поляків сколихнула нова трагедія. 10 квітня під час заходу на посадку в аеропорту «Смоленськ-Північний» розбився ТУ-154 з 96 членами делегації, які летіли, аби вшанувати жертв «катинського злочину». Серед них перша пара країни — Лех та Марія Качинські, останній президент РП в еміграції, верхівка збройних сил, парламентарії, представники керівництва різних церков і віросповідань, «катинських» сімей і організацій.

Смоленська катастрофа увесь цей час залишається темою, що викликає серед поляків величезні емоції, які, на жаль, не сприяють єдності нації, але, мабуть, у цьому й суть задуму режисерів багатовекторної гібридної війни, свідками якої ми є. Згідно з даними найновішого соціологічного дослідження, проведеного напередодні на замовлення інтернет-сервісу «Віртуальна Польща», 51% громадян вважає «причини катастрофи нез’ясованими» (це на 6% більше порівняно з попереднім роком), а 24% переконані, що катастрофа стала результатом замаху. В порівнянні з 2018 роком на 4% зменшилась кількість поляків, переконаних, що причини катастрофи встановлено (33%): 37% опитаних вважають причиною катастрофи помилку пілотів та російських контролерів з вежі смоленського летовища, натомість 13% твердо переконані, що до катастрофи призвели помилкові дії контролерів, а 6%  упевнені, що трагедію спричинила помилка пілотів президентського авіалайнера. 

З’ясуванням причин смоленської катастрофи займається підкомісія при Міноборони Польщі, яка встановила, що до ремонту польського «борту № 1» (у 2009 р. в Самарі) «приклали руку російські спецслужби». Її голова стверджує, що «пасажири і члени екіпажу урядового ТУ-154М загинули внаслідок вибуху».

Слідство у цій справі продовжує Слідча група № 1 Нацпрокуратури, яка надалі вивчає три головні гіпотези щодо причин катастрофи: 
1-ша — ймовірні виробничі, конструкційні, технологічні вади, амортизація елементів літака та інші технічні порушення; 2-га — помилки, невиконання обов’язків або перевищення повноважень; 3-тя — цілеспрямовані дії третіх осіб.

Тим часом Москва й надалі відмовляється віддати Польщі рештки розбитого літака та оригінали «чорних скриньок».