На знімку: учасники проекту «Рука допомоги» під час круглого столу в обласному центрі зайнятості.

Фото автора.

На Полтавщині підбили підсумки реалізації пілотного проекту «Рука допомоги», який у 2015—2018 роках утілювався в життя Міністерством соціальної політики та його підрозділами на місцях за підтримки Світового банку. Наша газета вже повідомляла про те, що регіон потрапив до числа трьох областей, у яких стартував згаданий «пілот». Його «приземлення» виявилося також досить успішним. Надто з огляду на те, що, попри формальне закриття проекту, його учасники не полишають започаткованих завдяки згаданій ініціативі справ. Навпаки — удосконалюють професійну майстерність, розвивають власний бізнес. А значить, заробляють гроші не лише для своїх родин. Зрештою, стають самодостатніми людьми, здатними, так би мовити, продовжити естафету й простягнути руку допомоги іншим...

Експеримент, який дав змогу «відірватися» від опіки держави

Про це вони розповіли на засіданні круглого столу, що відбувався в обласному центрі зайнятості за участю віце-прем’єр-міністра Павла Розенка, профільних посадовців і працівників соціальних служб регіону. Своєрідною прелюдією до тієї розмови стала виставка товарів, які виготовлені в майстернях і на підприємствах учасників проекту. Там були і хліб, олія та ексклюзивні шоколадно-арахісові пасти, і комбікорми для тварин, і меблі, вишиванки, шкарпетки та інші необхідні у побуті речі. Хоча кілька років тому більшість виробників того добра лише мріяли про постійний заробіток у статусі внутрішньо переміщених осіб, тобто вимушених переселенців із Донбасу та Криму, або взагалі жили тільки на соціальну допомогу від держави як представники малозабезпечених сімей...

Павло Розенко нагадав про те, що проект якраз і давав змогу працездатним членам таких родин та переселенцям «відірватися» від опіки держави й досягти значно більшого. Насамперед знайти роботу з пристойним заробітком або заснувати свій бізнес.

«Двигуном» для нього ставала безвідсоткова поворотна фінансова допомога в розмірі до 70 тисяч гривень на більш ніж вигідних умовах. Адже, згідно з умовами проекту, повертати треба лише різницю між сумою такої фіндопомоги та обсягом податків і зборів, які сплачував її отримувач протягом трьох років. А коли останній на своєму підприємстві створив не менш як два нові робочі місця, держава взагалі «забуває» про ту позичку.

Не менш важливо й те, що гроші в таких випадках «ходили» не готівкою — на них закуповувалися визначені в бізнес-планах матеріали та обладнання, необхідні для підприємницької діяльності. Згодом, із 2018 року, запровадили надання фінансової допомоги й для тих підприємців, які забезпечують роботою учасників проекту. Згадану ініціативу спершу вважали експериментом. Він виявився вдалим. Це сповна відчули на собі ті, хто наважився долучитися до нової справи.

Був малозабезпеченим — став успішним підприємцем

Мешканець села Нелюбівка Диканського району Сергій Ходіс має багатодітну родину, яка донедавна вважалася малозабезпеченою. При цьому в чоловіка, як то кажуть, золоті руки, він досконало опанував столярське ремесло. Та випадковими підробітками багато не заробиш... Тож коли дружина пішла в районний центр зайнятості по чергову довідку й дізналася там про переваги проекту «Рука допомоги», на родинній раді, хоча й не без певних вагань, вирішили пристати на ту пропозицію. І таки не прогадали!

За надані кошти закупили якісне імпортне столярне обладнання та інструменти. Тепер Сергій уже не наймитує в чужих дядьків — натомість у майстерні на власному обійсті виготовляє стільці та столи, крісла-гойдалки й інші «дачні» меблі, декоративні вітряки, альтанки тощо. Замовлень вистачає. На згаданому круглому столі за участю віце-прем’єр-міністра зізнався, що із задоволенням узяв би на роботу й колегу-помічника, та сьогодні кваліфікованого столяра, особливо в наших селах, удень із вогнем не знайдеш...

Але то вже, як то кажуть, інша історія. Хоча й вона вкотре нагадує урядовцям про необхідність відходити від «розхолоджуючих» грошових подачок працездатним співвітчизникам і через подібні стимули дбати про забезпечення їх роботою не в Польщі та Чехії, а таки вдома. Про важливість такої переорієнтації відповідних служб говорить і статистика реалізації проекту на Полтавщині. Кількість охочих узяти в ньому участь у регіоні сягнула майже двох тисяч осіб. Із них реальними учасниками стали півтори тисячі земляків. При цьому за направленням обласної служби зайнятості було працевлаштовано 633 особи, серед яких 120 вимушених переселенців і 513 членів малозабезпечених сімей. До участі в громадських і тимчасових роботах залучили 496 осіб.

Кошти повертаються...

Ще 47 учасників проекту (серед них внутрішньо переміщених осіб і повпредів малозабезпечених родин було майже порівну) на отримані кошти закупили потрібні їм для започаткування чи розширення власної справи обладнання та матеріали на загальну суму понад три мільйони гривень. Зрештою, 24 підприємці використали 1,7 мільйона гривень фіндопомоги на створення 51 нового робочого місця, де почали працювати 18 вимушених переселенців, 24 малозабезпечених і 9 учасників АТО.

— Статистика свідчить і про те, що надані «Рукою допомоги» гроші повертаються державі, — наголосила директор обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва. — Зокрема, на Полтавщині учасники цього проекту, котрі отримували фінансову допомогу, вже сплатили податків на понад 467 тисяч гривень. Водночас у вигляді єдиного соціального внеску за найманих працівників підприємці перерахували більш як 200 тисяч гривень. Зрозуміло, що ті нові робочі місця забезпечують регулярні надходження до бюджетів різних рівнів, тож згадані скарбниці поповнюються й надалі. Та найголовніше, мабуть, те, що люди повірили в себе, у власну спроможність забезпечити родину всім необхідним, не сподіваючись тільки на «милість» держави чи якогось благодійника. Знаєте, у цій системі я пропрацювала вже понад два десятиліття. Однак такого успішного проекту, як «Рука допомоги», у соціальній сфері, здається, ще не було.

Її повпреди на Полтавщині мають надію на те, що невдовзі він знову запрацює на всеукраїнському рівні. Та сидіти й чекати манни небесної вони не звикли. Тож сьогодні працюють над створенням і запровадженням відповідної обласної програми, покликаної продовжити корисну для всіх справу.

Полтава.