Малюнок Віктора СТАРОВА.

На початку нинішньої посівної до керівників Тельманівського та Новоазовського районів, що перебувають під владою «ДНР», звернулися фермери зі скаргою на те, що підрозділи місцевої армії, які стоять в обороні, заважають весняно-польовим роботам. Вони накопали і продовжують копати окопи, траншеї й укриття для військової техніки. Селянам працювати не тільки складно, а й небезпечно, оскільки в старих окопах чимало залишених гранат, мін і снарядів. А в лісосмуги краще не потикатися — можна нарватися на гранату-розтяжку і прощавай, матір рідна.

Районна влада тільки руками розводить: мовляв, ми тут не можемо зарадити, і порадила звертатися безпосередньо до командирів батальйонів, це вони укріплюють свою оборону...

Треба сказати, що таке становище не тільки в названих районах, а й по всій лінії фронту. З кожним днем розкопування додаються. Сепаратисти так укріплюють свої позиції, а на хліборобів їм глибоко наплювати, хоча на словах вони турбуються про тих, хто працює на землі. Але всі ці окопи та траншеї перетворюють колись доглянуті поля на важкопрохідні пустирі, що заросли бур’янами.

Таким чином, донецькі поля і степи перетворилися на джерело небезпеки. За словами представників ОБСЄ й наших військових фахівців, на повне розмінування земель, що входять у так звані самопроголошені республіки, знадобиться кілька десятиліть. Воно й зрозуміло, якщо у нас й сьогодні ще знаходимо снаряди, що не розірвалися, і бомби часів Другої світової війни. А тепер сепаратисти постаралися понатикати їх де тільки можна, начебто ні їм, ні їхнім дітям не ходити ніколи по цій землі. От за таке «щастя» воюють нинішні бойовики? Щоправда, їм допомагають росіяни, яким тут не жити, а свої, тутешні, чому чинять таку наругу над рідною землею?

Донецьк.