У пам’ятних заходах узяв участь голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович (перший праворуч).

Фото Івана ПАРАДОВСЬКОГО.

Ви живете собі відвіку на своїй рідній землі. Раптом мирний спокій порушує ворог, який нахабно вривається до вашої хати, плюндрує все найдорожче. Хтось тікає, інші призвичаюються до поневолення та намагаються вижити в нових умовах, а то й ідуть на службу до окупантів, стають колаборантами. Але є й такі, що мужньо стають на прю з ворогом, воюють до останку — за кожен клаптик рідної землі, до останньої краплі крові.

Останній бій

14 квітня цього року в Рожнятівському районі відбулися пам’ятні заходи, присвячені подіям сімдесятирічної давності. Тоді, 1949 року, в Карпатах, в урочищі Яла поблизу села Осмолода, відбувся останній бій командира групи УПА-Захід Василя Сидора. Уродженець Львівщини як крайовий провідник Організації українських націоналістів за визвольну боротьбу сидів у польських тюрмах. Полковник на псевдо «Шелест» стояв біля витоків УПА, боровся з німецькими та московськими загарбниками.

Енкавеесники вистежили повстанців. У запеклому бою Шелест разом із дружиною та ще чотирма вояками загинули. А від табору й сліду не зосталося — його знищили.

Цю історію в селі знали, пам’ять про буремні події свято берегли. Ще досі є живі свідки тих подій. Уже за часів незалежності на місці загибелі вояків встановлено хрест, відновлена криївка. Там відбуваються пам’ятні заходи.

Цьогоріч, на сімдесяті роковини, прибуло багато гостей з Львівщини та Прикарпаття. Після літургії в церкві села Підлюте учасники заходу вирушили під гору в урочище Яла, де священик відслужив панахиду. Були тут і ветерани визвольних змагань, бійці — учасники війни на сході країни, багато молоді. На колінах вшанували героїв, подякували за пам’ять, поклялися боронити свою Вітчизну.

Зірка без вогню

Серед членів делегації з Івано-Франківська був Богдан Борович — голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА. Спілкуємося наступного дня в його кабінеті, неподалік міського Меморіалу Слави — Братського кладовища. Там знайшли вічний спочинок червоноармійці, які загинули в боях із німецько-фашистськими загарбниками. Відкрито комплекс 1946 року, реконструйовано у 1967-му. Тепер уже немає гармат, замість солдата — постамент Жінки-матері. Але досі посеред меморіалу — зірка, де колись горів вогонь. Збережено пам’ятники Героям Радянського Союзу, зокрема полковнику Миколі Гаркуші (напроти саме починається однойменна вулиця).

Богдан Борович був міським головою у 1994—1998 роках. Запам’ятався як палкий прихильник національної ідеї. Каже, напередодні Дня Перемоги загострювалися настрої, були протистояння між учасниками Другої світової війни: воїнами Червоної армії та вояками УПА. Владі доводилося делікатно їх утихомирювати. Тепер ярих прихильників «єдіного» та «нєдєлімого» Союзу майже не залишилося. Імперські настрої нікому вже ворушити. Пам’ятні заходи ветерани проводять разом.

Кроки назустріч

Торік 8 травня, у День пам’яті та примирення, у Києві відбулася зустріч Президента Петра Порошенка з ветеранами Другої світової війни, бійцями АТО та учасниками визвольних змагань.

Богдан Борович розповідає: «Голова Калуського відтинку ОУН-УПА Степан Петраш мав виступ від нашої делегації. Нагадав, що вояки воювали за свою Вітчизну з фашистами, позаяк у 1943 році (час створення УПА) на теренах Західної України Червоної армії не було. Захищали свою землю так само, як у 2014-му добровольці поїхали на схід боронити свою Українську державу. І тепер ці бійці продовжують традиції УПА».

З другого боку того заходу був колишній капітан радянського підводного човна на прізвище Щука. Він також виголосив промову, акцентував на тому, що визволяли країну від загарбників. Борович піднявся і почав співати Гімн ОУН «Зродились ми великої години», прийнятий 1932 року. Більшість присутніх підхопили мелодію.

«Пишаюся, що тепер офіційно, на державному рівні, Гімн ОУН став маршем Української армії. Бо формує психологію переможця, стверджує національні цінності. Це вагомий крок до продовження національних традицій, утвердження Української держави. Наступним кроком має бути створення Пантеону слави в столиці. Найкраще місце — де нині Арка дружби народів. Для примирення, для єдності країни. Маємо спільно про це подбати — громадськість, влада, політики. Тоді й матимемо сильну націю», — підсумовує голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА.

26 березня цього року набрав чинності закон про визнання воїнів Української повстанської армії учасниками бойових дій. Цей статус надають учасникам збройного опору в лавах УПА, Української народної революційної армії (УНРА), озброєних підрозділів ОУН тощо.

Івано-Франківська область.