Коротка історична довідка

Широко знаний в Україні та поза її межами Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України відзначає свій 70-літній ювілей. Його було засновано на базі Сектору держави і права АН УРСР, створеного 13 травня 1949 р. з ініціативи відомого вченого-міжнародника, академіка АН УРСР Володимира Михайловича Корецького, він же став і першим завідувачем цієї академічної установи.

У червні 1969 р. даний Сектор було реорганізовано в Інститут держави і права АН УРСР. Постанову Президії АН УРСР з цього приводу підписав президент АН УРСР, академік Б. Є. Патон.  До 1984 р. директором Інституту був В. М. Корецький. Потім його очолював академік Б. М. Бабій, а з 1988 р. Інститутом керує автор цих рядків (на знімку). З 1980 р. Інститут носить ім’я В. М. Корецького. Кредо В. М. Корецького як організатора юридичної науки складалося з тріади: керувати не підпорядковуючи, виховувати не подавляючи, наставляти не повчаючи.

За роки своєї діяльності Інститут зайняв флагманські в Україні позиції в галузі розвитку української юридичної науки, зробив істотний внесок у наукове обгрунтування державотворчого і правотворчого процесів в Україні, дослідження проблем міжнародного і європейського права. Протягом сімдесяти років співробітниками Інституту було підготовлено й видано майже 750 монографій та інших відповідних праць, понад 350 підручників, збірників, словників і довідників, 550 брошур і майже 5 500 наукових статей з юридичної тематики. Внесено велику кількість науково-обгрунтованих пропозицій і рекомендацій з питань удосконалення правової системи України. Інститут нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

У складі Інституту зараз працює близько 80 докторів і кандидатів наук, 14 академіків і членів-кореспондентів НАН України і Національної академії правових наук України, 10 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, 6 заслужених діячів науки і техніки України та 11 заслужених юристів України.

Важливим здобутком Інституту є його наукові школи, які сформувалися протягом усього періоду діяльності Інституту. Назву тільки окремі з них.

Школа міжнародного права. Провідна роль у її становленні належить В. М. Корецькому. Він був автором численних праць з міжнародного права, брав участь у розробці Загальної декларації з прав людини, був членом і віце-президентом Міжнародного суду ООН. Під його керівництвом вихована ціла плеяда відомих вчених-міжнародників. Це, зокрема, доктори юридичних наук М. К. Михайловський, В. І. Сапожников, Н. М. Ульянова, Г. Ю. Бувайлик, О. Ф. Висоцький, В. І. Євінтов та ін.

У сучасний період відповідна школа розвивається на базі інститутського відділу міжнародного права і порівняльного правознавства, який очолює учень В. М. Корецького доктор юридичних наук В. Н. Денисов. У складі відділу діє сектор порівняльного правознавства, яким керує доктор юридичних наук О. В. Кресін. Увага відділу зосереджена на посиленні ролі міжнародного права у забезпеченні міжнародного правопорядку.

Школа історико-правових досліджень. Її витоки пов’язані з ім’ям другого директора інституту — Бориса Мусійовича Бабія. Саме він у 1987 р. став ініціатором утворення в Інституті відділу історії держави і права. Під його керівництвом була підготовлена двотомна «Історія держави і права Української РСР», яка одержала Державну премію в галузі науки і техніки. 

Зараз історико-правова проблематика є предметом наукових досліджень відділу історико-правових досліджень, який очолює професор І. Б. Усенко. Цим питанням, зокрема, присвячені такі останні видання, як «Права, за якими судиться малоросійський народ», тритомник праць М. П. Василенка, монографії «Правовий звичай як джерело українського права», «Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності історичного розвитку» та ін.

Школа конституційного права. Біля джерел її становлення стояв заступник директора Інституту, доктор юридичних наук Анатолій Павлович Таранов. Він був лідером української школи конституційного права 70—90-х років минулого століття, автором чотирьох монографічних праць з відповідної тематики, активним учасником конституційного процесу в Україні.

Свою «естафетну паличку» 

А. П. Таранов передав члену-кореспонденту НАН України заступнику директора Інституту Віктору Федоровичу Погорілку. На його долю випав розвиток школи конституційного права після здобуття Україною незалежності. Очоливши відділ конституційного права і місцевого самоврядування, вчений разом зі своїми співробітниками зробили істотний внесок у розвиток теорії конституційного права, сформулювали науково обґрунтовані пропозиції, які були покладені в основу Конституції України 1996 р.

Послідовники В. Ф. Погорілка — доктори юридичних наук О. В. Скрипнюк, О. І. Ющик, О. В. Батанов, В. О. Антонов —  взяли активну участь у роботі Конституційної Асамблеї, яка працювала у 2012—2013 рр. під егідою першого Президента України Л. М. Кравчука. Асамблеєю була підготовлена Концепція внесення змін до Конституції України.

Зараз співробітники Інституту є членами чинної Конституційної комісії. З питань конституційного права опубліковано такі важливі фундаментальні праці, як «Теоретичні проблеми розвитку конституційного законодавства України», «Проблеми теорії конституційного права України», «Правове забезпечення державного суверенітету України», «Джерела конституційного права України» та ін. Щойно виданий двотомник «Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації» (відповідальний за випуск — О. В. Скрипнюк).

Школа державного управління та адміністративного права. Засновник і лідер цієї школи член-кореспондент НАН України Віктор Васильович Цвєтков одним із перших в українській юридичній науці обґрунтував класифікацію управлінських наук, визначив підходи до з’ясування предмета державного управління як самостійної наукової галузі, а також критерії ефективності державного управління. Під керівництвом вченого виросла плеяда відомих право-знавців-адміністративістів. Це, зокрема, доктори юридичних наук Є. Б. Кубко, М. В. Оніщук, В. Б. Авер’янов, Р. А. Калюжний, В. Ф. Сіренко, В. М. Селіванов, А. О. Селіванов, О. Ф. Андрійко та ін. Увага вчених Інституту зараз зосереджена на розробці ключових інститутів адміністративного права, поглибленні теоретичних і науково-практичних засад реформування державного управління.

Школа теорії держави і права. Зараз вона розвивається на базі відділу теорії держави і права Інституту, який очолює доктор юридичних наук, академік Національної академії правових наук України Н. М. Оніщенко, у складі відділу працюють доктори юридичних наук В. Ф. Сіренко, Є. Б. Кубко, Н. М. Пархоменко та інші висококваліфіковані науковці. Предметом їхніх досліджень є методологічні проблеми розвитку держави і права в Україні. Цим питанням присвячена серія фундаментальних теоретичних монографій останнього періоду: «Вступ до теорії правових систем» (2006), «Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії» (2008), «Дія права: інтегративний аспект» (2010), «Правові системи сучасності» (2012), «Національні тенденції та міжнародний досвід сучасного праворозуміння» (2013), «Принцип рівності в праві: теорія та практика (2014) та ін. На базі відділу видається теоретичний журнал «Альманах права».

З інших сформованих у рамках Інституту наукових шкіл слід відзначити школи цивільного і трудового права (Я. М. Шевченко, Н. М. Хуторян); аграрного і екологічного права (В. І. Семчик, П. Ф. Кулинич); кримінального права і кримінології (О. М. Костенко, О. О. Кваша); правової політології (В. П. Горбатенко та І. О. Кресіна). Інститут нерідко виступає дієвим координатором формування наукових шкіл у загальнодержавному масштабі.

Деякі з інститутських наукових шкіл не мають великої історії, але одержали широке як національне, так і міжнародне визнання. Це, зокрема, стосується школи космічного права, очолюваної доктором юридичних наук Н. Р. Малишевою. Ця школа базується на відділі екологічного і космічного права та академічному Міжнародному центрі космічного права. Центром, зокрема, видано п’ять томів космічного законодавства країн світу, монографія «Безпека космічної діяльності та її правові засади», перший в Україні підручник «Космічне право». Центр представляє Україну в міжнародних космічних організаціях, здійснює юридичний супровід Національної космічної програми України. Кілька науковців Центру обрані членами Міжнародної академії астронавтики.

Енциклопедичні дослідження

Закономірним результатом розвитку наукових шкіл в інституті стала його участь в енциклопедичному процесі. Інститут ініціював і видав у 1998—2004 рр. першу в Україні 6-томну «Юридичну енциклопедію». Вона одержала високу оцінку юридичної громадськості й була удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки.

У 2002—2014 рр. Інститут взяв участь у виданні 8-томної «Міжнародної поліцейської енциклопедії», а в 2019 р. завершив видання 3-томної «Енциклопедії міжнародного права». В Україні це зроблено вперше. Було також підготовлено й видано низку галузевих енциклопедій — «Енциклопедія цивільного права», «Мала енциклопедія права інтелектуальної власності» а також ґрунтовний «Великий енциклопедичний юридичний словник» (2012), який нині широко використовується у практиці.

Зараз Інститут працює над виданням 20-томної «Великої української юридичної енциклопедії» разом з Національної академією правових наук України і Національним юридичним університетом ім. Ярослава Мудрого. Вже побачили світ вісім томів цього ґрунтовного юридичного видання. 

Юридична енциклопедистка має на сьогодні важливе значення як фактор формування правової культури і правової свідомості населення.

Періодичні видання

За певних фінансових труднощів наш Інститут щорічно збільшує обсяг друкованої продукції. У 2018 р., зокрема, було видано понад 20 монографій з різних галузей юридичної науки. Збільшилася і кількість інститутських періодичних видань. До ювілею побачив світ 30-й номер щорічника «Правова держава». Крім нього, ми видаємо щорічно самостійно чи з іншими науковими і навчальними закладами 6—7 періодичних наукових видань, а саме: «Держава і право», «Право України», «Судова апеляція», «Часопис Київського університету права», «Альманах права», українсько-польський політологічний журнал «Studia Politologica Ucraino-Polona». Низка з цих журналів входить до міжнародної бібліографічної та реферативної бази даних Scopus.

Юридична освіта, наука і практика

У своїй творчій діяльності Інститут тісно взаємодіє з Верховною Радою України та її комітетами, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом та іншими судовими органами, Міністерством юстиції, Міністерством освіти і науки, Генеральною прокуратурою України, Київською міською радою, Інститутом законодавства Верховної Ради України, Національною академією правових наук України та іншими науковими і навчальними закладами. Співробітники Інституту є членами наукових і науково-консультативних рад при відповідних державних органах, працюють при створюваних ними комісіях.

Особливо плідною є діяльність інститутської Ради правових експертиз. Щороку Рада готує майже 200 експертних висновків на проекти законів та інших нормативно-правових актів, державних цільових програм тощо. Це сприяє поліпшенню якості нормативно-правової бази. Наш Інститут тісно взаємодіє з національними і зарубіжними університетами та іншими навчальними закладами. У 1995 р. на його базі була утворена Вища школа права — нині Київський університет права НАН України (ректор — Ю. Л. Бошицький). Він є прикладом позитивної інтеграції юридичної освіти і науки в процесі підготовки юридичних кадрів.

Минулого року Інститут держави і права імені В. М. Корецького взяв участь у відзначенні 100-літнього ювілею НАН України. До цієї дати була видана монографія «Національна академія наук України: правові засади організації та діяльності». Чимало зробив інститут і щодо удосконалення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Інститутом також опрацьовані пропозиції щодо прийняття Закону «Про Національну академію наук України».

Стратегія розвитку

Майбутнє нашого Інституту тісно пов’язане з поліпшенням його організаційних засад. На це, зокрема, спрямована схвалена вченою радою у 2018 р. Стратегія розвитку інституту на найближчу перспективу. Ця стратегія передбачає системний і збалансований розвиток Інституту з метою підвищення ефективності його діяльності. Йдеться, зокрема, про розвиток пріоритетних напрямів правової науки, зміцнення зв’язків з органами державної влади і органами місцевого самоврядування, поліпшення координації правових досліджень, розвиток міжнародного наукового співробітництва тощо. Ключове значення при цьому надається підготовці наукових кадрів. Зараз в аспірантурі Інституту навчається 110 осіб. Тут діє три спеціалізовані вчені ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Щороку в цих радах захищається 50—60 відповідних дисертацій.

Ми, звичайно, розуміємо, що діяльність Інституту не позбавлена й певних недоліків. Але в цілому колектив Інституту, відзначаючи свій 70-літній ювілей, налаштований на конструктив, підвищення ефективності юридичної науки, посилення її прогностичної функції у вирішенні практичних проблем, пов’язаних із забезпеченням недоторканності й державного суверенітету України, розвитком правової держави і громадянського суспільства в Україні.

Юрій ШЕМШУЧЕНКО, директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, академік НАН України.