28 квітня 2018 року ТОВ «Завод «Дзеркальник» — одному з небагатьох підприємств Кропивницького, яким вдалося не тільки вижити в буремні 90-ті, а й істотно розшити перелік своєї якісної затребуваної продукції, — виповнилося 70 літ.
Усі ці роки основний вид виробничої діяльності підприємства — виготовлення різноманітних дзеркал та склопакетів із листового скла. Нині випуск продукції тут істотно урізноманітнився. Завод успішно розвивається, виготовляючи дзеркала всіх можливих модифікацій, в тому числі зі світильниками або підсвічуванням. А також — шафи-купе, скляні столи та корпусні меблі з ДСП.

Завдяки унікальній технології — неперевершені вироби

З 1984 року на підприємстві працює нинішній його керівник Олександр Буйновський (на знімку), який, власне, й не дозволив «Дзеркальнику» розвалитися. Спочатку займав посаду головного технолога, а з 1995-го — директора заводу (тоді це було державне підприємство). Цій людині зі складною долею вдалося вивести звичайний завод у лідери виробників дзеркальної продукції.

Саме на наступні роки припали найскладніші часи підприємства. Мало якому з виробництв вдалося тоді вижити. «Дзеркальнику» довелось іти в ногу з часом, перебудовувати напрями роботи, випускати ту продукцію, на яку був попит. Проте завдяки контролю за тенденціями ринку, оперативному освоєнню нових технологій завод зміг не лише зберегти основний вид діяльності, а й доповнити його супутнім виробництвом.

«Технологія виготовлення дзеркал полягає в термічному випаровуванні металу у вакуумі, — розповідає О. Буйновський. — Дзеркальне покриття наноситься в спеціальних вакуумних установках, де досягається сильне розрідження. У такому розрідженому середовищі відстань між окремими молекулами досягає аж півтора метра. Потім електричним струмом високої напруги вольфрам розігрівається до температури 2500—3000 градусів. Спочатку він випаровується, а при конденсації рівномірно осідає на поверхні скла. Ми також маємо змогу наносити на скло алюміній, срібло, покриття з неіржавіючої сталі та інших металів.

Наші дзеркала — доволі складні вироби, на них є малюнки, сегментовані візерунки, огранювання. Малюнки створюємо шляхом нанесення на дзеркало полімерної фарби по попередньо створеному контуру. А методом фотодруку можемо нанести на скло будь-який малюнок, який забажає клієнт. Робимо й так звані тунельні дзеркала, які створюють ілюзію глибини пласкої поверхні.

Свою продукцію реалізовуємо і в Кіровоградській області, і по всій Україні. Працюємо переважно за індивідуальними замовленнями та виконуємо замовлення підприємств.

Десять років тому підприємство взяло великий кредит і на ці кошти модернізувало все обладнання. Нині, за словами директора, тут мають сучасне обладнання, яке дає змогу виготовляти вироби європейського рівня найвищої якості. Фактично це всі види виробів, які пропонує нинішній вельми вибагливий ринок.

Щодо проблем

«Але продавати продукцію за кордоном ми не можемо, — зауважує Олександр Буйновський. — Через те, що всі матеріали, які застосовуємо в нашому виробництві, — імпортні. Оскільки в Україні не залишилося жодного працюючого склозаводу, скло нам доводиться закуповувати в Туреччині та Польщі. Імпортними також є всі комплектуючі частини скляних та меблевих виробів (лише ДСП виготовляють в Україні). Відтак через високу вартість продукції  ми поки що не можемо конкурувати з іноземними виробниками».

Не оминула підприємство і проблема міграції трудових кадрів. Більше того, жоден технікум чи вуз не готує спеціалістів із виготовлення дзеркал. Тому на «Дзеркальнику» самі навчають своїх працівників. Новачки опановують усі секрети технології безпосередньо на виробництві. Маючи достатню кількість замовлень, підприємство ніколи не простоює, а працівники завжди завантажені роботою.

Трудова династія

Справу самовідданого дзеркальника продовжують діти директора. Один син Олександра Буйновського займається ремонтом гідравліки, інший — головний інженер підприємства. Він тимчасово залишав підприємство лише в квітні 2014 року, коли став добровольцем і захищав Україну від іноземного вторгнення. Командував взводом. Під час боїв унаслідок розриву міни, яка вибухнула поряд, дістав контузію.

«Росія завжди прагнула панувати...»

«Війна з Росією у нас тривала століттями, — зауважує Олександр Буйновський. — Якщо трішки зазирнути в історію, то видно, хто влаштовував в Україні голодомори, переселяв працьовитих людей у Сибір, чинив інші ганебні речі. Проявів війни з Росією наша країна не знала лише коли Радянським Союзом керували вихідці з України — Брежнєв та Хрущов. Решту часу тривали як не економічні, то справжні війни. Росія завжди прагнула панувати над сусідніми країнами, нав’язувати їм свою волю.

У нинішній війні загинули багато дітей моїх знайомих та друзів. Це дуже болюче питання. Дякувати Богові, лінія фронту зупинилася в східних областях, а не значно далі...»

Життєва позиція Олександра Буйновського

«Коли я проводжав добровольців на фронт, випало підвезти їх до банку, де хлопці знімали з рахунків кошти. Там вирішили випити квасу, і мене вразило те, що ніхто з них не викинув на землю пластиковий стаканчик. У мене тоді так стиснуло серце, бо розумів, що можемо втратити найкращу молодь. Звичайно, я, як міг, допомагав добровольцям — коли твій рідний син воює, ніяких коштів не шкода. Купували і бронежилети, і каремати, і прилади нічного бачення, і багато чого іншого.

Відколи син пішов добровольцем в АТО, щоранку почав молитися українською мовою і відчув від цього значне полегшення для душі.

До віри в Бога навернула тяжка травма, отримана в молодому віці, — перелом хребта. Після складної операції міг пересуватися лише на милицях. Коли людина віком до 30 років не може ходити — це тяжке випробування. Допомагали молитви та постійні виснажливі вправи за методом Дікуля. Тоді я на собі відчув силу Божого слова. Пізніше, після аварії, мені знову довелося звернутися до методу Дікуля. Лежачи, протягом дня перетягував до 60 тонн вантажу...

Уважаю, що сьогодні дуже важливо підтримувати храми в нашій Україні. Я ходжу на Службу Божу у храм Православної церкви України. Я віруюча людина і намагаюся жити так, як того вимагають заповіді Божі...»

Найкраща реклама

Сьогодні завдяки використанню інноваційних технологій, високій якості продукції підприємство впевнено займає свою виробничу нішу. А схвальні відгуки задоволених клієнтів — найкраща її реклама. Проте на підприємстві традиційно продовжують опановувати інші види виробничої діяльності. Зокрема, створили окремий підрозділ із ремонту гідравлічних приладів (насосів, циліндрів). А також запланували створення електронної бази даних своєї продукції та інтернет-магазину. Тож успіх не забариться.

Фото Яни КАРЕТНОЇ.