Науково-популярне видання об’єднало імена 53 українських мисткинь різних поколінь XIX—XX століть, які творили в усіх видах образотворчого мистецтва.

Упорядники — мистецтвознавці Олена Старшинова та Галина Алавердова, автор ідеї Андрій Шаховцев, не ставили собі за мету випустити ще одну енциклопедію із сотнями імен, репродукцій. Проте, як зазначалося на презентації, подальший розвиток проекту — справа часу. І він вочевидь буде. А наразі ж альбом — це радше промінь яскравого прожектора, що висвітлює в понад сторічному часовому просторі роль жіночого мистецтва через призму світо-сприйняття кожної представленої художниці.

Тут кожна доля — неповторна, а творчість — унікальна. Разом вони сплітаються в багатоликий портрет епохи.

Талановиті, неординарні жінки не стояли за спинами своїх чоловіків. Вони активно виступали генераторами сміливих ідей, випереджаючи свій час у творчості, були організаторками художнього виховання молоді, освіти. Так дізнаємося, що першу приватну школу малювання та живопису в Російській імперії, а саме в Харкові, 1869 року відкрила українка Марія Раєвська-Іванова. Вона ж стала першою жінкою-випускницею імператорської Академії мистецтв, одержавши звання «класного художника».

В її школі навчалися такі видатні художники, як П. Левченко, С. Васильківський, П. Кончаловський та інші. Згодом школа переросла в базу розвитку середньої та вищої освіти в Харкові.

Олександра Екстер — «амазонка авангарду» — навчалася в рисувальній школі М. Мурашка та в Київському художньому училищі. Діапазон її творчості — живопис, графіка, сценографія. Відкрита в 1917 році Українська академія мистецтв у Києві випустила в життя Оксану Павленко, Антоніну Іванову. Обидві — учениці Михайла Бойчука. На щастя, вони вціліли в період сталінських репресій. У творчості відзначилися, зокрема, здобутками в галузі монументального живопису.

Алла Горська, Людмила Семикіна, Ада Рибачук та інші видатні шестидесятниці вписані в золоті сторінки вітчизняної культури. Цілою мистецькою епохою можна назвати творчість Тетяни Яблонської, естафету якої успішно підхопили Тетяна Голембієвська, Віра Баринова-Кулеба та багато інших.

Упорядники альбому не оминули й дивовижні відкриття народних майстрів, зокрема, Катерини Білокур, Марії Приймаченко.

Список імен, що становили б честь і славу будь-якої країни, можна продовжити.