Фото надано прес-службою ТОУЛМГ.
Щоденну працю лісівників можна порівняти з роботою годинникового механізму. Кожен новий етап — це наслідок попереднього й передумова наступного. Зміна клімату вже не перший рік кидає виклики лісовому господарству. І якщо попередні роки були загрозливими через зниження рівня води, що ставало перешкодою нормальному живленню лісової рослинності, то тепер активізувалися шкідники. Лісовому господарству шкодять, зокрема, верхівковий короїд і короїд-типограф, які масово вражають соснові насадження, внаслідок чого вони всихають. Загрозливою ситуація склалася для сосни звичайної в масштабах всієї країни, не лише на Тернопільщині.
На сайті облуправління лісового та мисливського господарства повідомляють, що в держлісфонді Тернопільщини потребують втручання 898,5 га соснових насаджень, що становить 16,7% від загальної кількості хвороб лісу. До того ж є й інша біда — халаровий рак ясена (Hymenoscyphus fraxineus), яким охоплено 1271,5 га, або 23,7%. Ясен звичайний дуже вразливий до Hymenoscyphus fraxineus. Дослідження показали надзвичайно низький рівень природної резистентності — менш як 5% дерев виявили ознаки стійкості до дії цього патогену. Нині перспективи невтішні — ясени всихають у насадженнях різного складу, віку й походження.
Враховуючи ці чинники, лісівники переходять на вирощування стійкіших до існуючих хвороб і зовнішніх впливів хвойних лісових порід: модрини японської і європейської, дугласії тисолистої. Так, у лісовому селекційно-насінницькому комплексі Мшанецького лісництва держпідприємства «Тернопільське лісове господарство» є атестована лісонасіннєва плантація модрини японської, площею 3 га, яка плодоносить з 2012 року. Цю породу лісівники вважають дуже перспективною, адже вона швидкоростуча і високопродуктивна. Це дає їй змогу стати повноцінним конкурентом сосні звичайній на деревообробному ринку. Водночас модрина не поступається технічними властивостями, а враховуючи приріст на кубометр, у рази переважає сосну. Як поінформував лісничий Мшанецького лісництва Ігор Гуменюк, незважаючи на нерівномірність плодоношення клонів модрини японської, цього року лісництво планує отримати непоганий урожай насіння.
Загальна площа цього комплексу становить 7,7 га. Три роки тому він поповнився новою мешканкою — тут закладено насіннєву плантацію дугласії тисолистої — ще однієї перспективної породи для місцевих лісів. «Із початку року дугласія дала дуже гарний приріст — 15—20 сантиметрів, — розповідає Ігор Гуменюк. — Аби клони почувалися захищеними від зовнішніх чинників, працівники лісництва підживляли плантацію комплексом мінеральних добрив. Нині клони дугласії тисолистої мають бездоганний вигляд. Сподіватимемося, що через кілька років насіннєва плантація почне плодоносить».
На постійному лісовому розсаднику є і посівне відділення, де вирощуються сіянці дуба звичайного. Всього тут зростає понад сто тисяч сіянців основної лісоутворюючої породи Тернопільщини. Як зазначив Ігор Гуменюк, жолудь на зиму обробили від шкідників і хвороб. У цю пору лісокультурниці здійснюють просапування. Враховуючи погодні умови, сіянці потребуватимуть ще не одного такого етапу в догляді. А минулого року лісничому вдалося обладнати лісовий розсадник автоматизованим поливом, який придбали за кошти, виручені від реалізації декоративного садивного матеріалу. Завдяки цьому лісництво убезпечило себе від загибелі садивного матеріалу в особливо спекотний період влітку та восени, який спостерігався кілька років поспіль.
До слова, цьогоріч в лісництві заживцювали 20 тисяч різноманітних видів туй — кулясті, колоновидні, смарагд тощо. Крім того, в 2018-му в лісництві закупили дворічні сіянці сосни кримської, які заклали в шкілку. Всього в шкільному відділенні налічується п’ять тисяч сіянців сосни кримської. У лісничого Мшанецького лісництва ще багато перспективних планів і, незважаючи на зовнішні економічні, кліматичні й інші негативні для лісового господарства чинники, робота тут іде повним ходом.
Тернопільська область.
