У конференції Східного партнерства взяли участь голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко та глава Постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї НАТО Оксана Юринець.

Під час конференції голова комітету наголосила, що 10 років з моменту заснування ініціативи Східного партнерства, безумовно, були непрості. Найскладнішим викликом стала безпека, свідченням чого є російська військова агресія проти Молдови, Грузії, України. Проте це виклик, з яким усім потрібно боротися.

Г. Гопко зауважила, що європейська спільнота постала перед серйозними проблемами міграції, тероризму, гібридних загроз, антиєвропейської пропаганди, зростання популізму та євроскептицизму. Однак ЄС має зберегти політичну важливість ініціативи Східного партнерства і продемонструвати динаміку розвитку відносин, що відповідають потребам, очікуванням та інтересам партнерів.

О. Юринець відзначила, що для асоційованих членів довгострокова модель «Східного партнерства+» повинна слугувати конкретною дорожньою картою для більш цілеспрямованої співпраці задля поглиблення галузевої та економічної інтеграції у пріоритетних секторах, орієнтації на надання практичних результатів для громадян країн Східного партнерства.

Г. Гопко висловила сподівання на продовження політики відкритих дверей з боку ЄС, особливо для тих держав, які повністю виконують відповідні критерії.

Під час візиту до Вільнюса Г. Гопко також провела низку двосторонніх зустрічей, зокрема із колишнім Прем’єр-міністром Литовської Республіки Гядімінасом Кіркіласом та із заступником Голови Комітету з питань європейської інтеграції Сейму Литовської Республіки, а з липня 2019 року — депутатом Європейського парламенту Андрюсом Кубілюсом. Під час зустрічей Г. Гопко подякувала за послідовну підтримку України з боку Литви, а також за просування Плану Маршалла для України. Сторони обговорили внутрішньополітичну ситуацію після президентських виборів в обох країнах.

Своєю чергою А. Кубілюс поінформував про ініціювання нової амбітної ініціативи — «Україна-2027», яка полягає в тому, щоб домогтися у 2027 році, коли Литва вдруге стане країною-головою в ЄС, ухвалення рішення про майбутнє членство України (а також Грузії і Молдови) шляхом надання Україні статусу країни—кандидата в члени Європейського Союзу, готовності відкрити перші розділи переговорів і скласти їх чіткий графік.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.