Дні, що переживає наше суспільство, несуть українцям болісні й незгасаючі відчуття смутку, розпачу, часом і розчарування. І зовсім трохи надії і віри у зміни на краще. Бо ж ні США, ні Європа не прийдуть і не збудують нам Україну майбутнього. Це робити нашим дітям і онукам. І станеться це не сьогодні-завтра: процес розтягнеться на довгі роки. А ми мусимо вірити. Так, як я вірю в Петра Порошенка. Він справді зробив усе, що міг і навіть більше! Як я поважаю Володимира Зеленського, що бере на себе відповідальність за державу! Це сміливість і відвага. Я вірю в Парубія. Чуєте, ми віримо вам, а ви припиняйте міжусобиці — домовляйтеся, радьтеся і беріться до будівництва світлого майбутнього України. Люди чекають змін!
Любов САВЧЕНКО, пенсіонерка.
Житомирська область.
