Володимир Іванов під час подорожі на велосипеді країнами Європи.
Фото надано Володимиром ІВАНОВИМ.
Колишній вчитель фізкультури Володимир Іванов готується нині до четвертої зарубіжної подорожі.
Як велосипед може допомогти людині змінити спосіб життя і відкрити незнаний світ? Думками з цього приводу мандрівник ділиться з нашими читачами.
Афіни, Берн, Венеція, Відень, Париж, Рим… Майже в кожній країні мандрівник заїжджає до столиці, оглядає пам’ятні місця. Є фото і відео на фоні Ейфелевої вежі й Тріумфальної арки, Бранденбурзьких воріт, Колізею, собору Святого Петра. Укомплектував три альбоми фотографій.
Починалося все з поїздок рідною країною. На своєму двоколісному побував у більшості областей. Відтак спробував підкорити Європу. Де побував і як це вдалося?
Перша поїздка, 2015 рік
У дорозі провів 40 днів. Проїхав шість країн: Польща, Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди. Загальна відстань — 4,5 тис. км.
Невдало вибрав час. Вирушив з Вінниці 15 серпня. Восени у Європі почалися дощі. Значну відстань їхав у дощовику. На зворотному шляху, коли перетинав німецько-польський кордон, вночі було два градуси морозу.
Друга поїздка, 2017 рік
Тривала 45 днів. Виїхав 11 червня, повернувся 7 серпня. Проїхав 10 країн: Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Франція, Ліхтенштейн, Швейцарія, Австрія, Словаччина, Угорщина. Загальна відстань — 6,7 тис. км
Третя поїздка, 2018 рік
Провів у дорозі 58 днів. Додому повернувся 23 серпня. Проїхав 15 країн: Словаччина, Австрія, Італія, Ватикан, Сан-Марино, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Албанія, Греція, Туреччина, Болгарія, Румунія, Молдова. Загальна відстань — понад 7,5 тис. км.
Скільки витрачав грошей і що брав у дорогу?
— Найчастіше люди скаржаться, що не можуть собі дозволити мандрувати, бо не вистачає коштів, — розповідає Володимир Іванов. — Але це не причина. Про це можна розмірковувати, лежачи на дивані. В мене все інакше.
Каже, що його витрати на одну поїздку становили приблизно 250—350 євро. Майже все йшло на придбання харчів. У закордонних супермаркетах вони коштують на 20—30 відсотків дорожче, ніж у нас. На перших порах виручали домашні запаси, які бере в дорогу. Це — крупи, особливо гречані, вони швидко готуються, кукурудзяне борошно, консерви, звичайно, сало. Його обгортає у спеціальну плівку, зберігає у термосі. Не вирушав без цукру. Наголошує, що організму потрібні вуглеводи. Решту купував у дорозі. Гарячі страви замовляв у закладах харчування.
Щоразу брав з собою літрову кварту. Вона служила посудиною для приготування каш, чаю. Використовував невеликі газові балони для туристів. Воду набирав на АЗС. Там же підзаряджав мобільний телефон.
Ночував у наметі. Обов’язково мав спальний мішок. Місця для намету вибирав неподалік АЗС або ж біля залізничної колії — шум потягів відлякує звірів.
Німець підкинув сто євро,а швейцарець подарував ровер
Серед тих, хто крутить педалі, існує неписане правило солідарності. В цьому мандрівник з Вінниці переконався особисто. В німецькому Бранденбурзі пошкодив колесо. Один з місцевих велосипедистів, який проїжджав поруч, дізнавшись, звідки їде наш земляк, за власні кошти купив йому нове.
На цьому увага до українця не закінчилася. Запросив у гості. Однак Володимир відмовився. Пояснив, що його чекає дорога. Німець провів до виїзду з міста.
— Поки я набирав воду на АЗС, він залишався біля моєї веломашини, — згадує Іванов. — Розпрощалися. Увечері розкладаю намет, дістаю ножик з «бардачка», а там лежить купюра в сто євро.
Найбільший сюрприз чекав вінничанина у Швейцарії. Це було під час другої подорожі. Володимир зовсім недалеко від’їхав за Берн, як його двоколісний обламався. Чоловік дістав інструменти, почав ремонтувати. Невдовзі біля нього зупинився велосипедист.
— Я був сердитий через несправність, — каже Володимир. — Не мав часу на розмови, сонце сідало. Той все-таки розпитав у мандрівника: звідки й куди їде? Щось сказав німецькою і сів на свою веломашину.
Невдовзі швейцарець повернувся, але вже на автомобілі. Запропонував підвезти. Володимир думав, що той завезе у майстерню. У Швейцарії все дуже дорого.
— Насправді, він привіз мене додому, — каже Іванов. — Довго оглядав мого ровера. Щоразу повторював: «Капут!» Тоді показав на свій велосипед, жестами запропонував обмінятися. Ще й написав папір, яким засвідчив, що велосипед справді подарований, а не крадений. Не новий, але дуже зручний, легкий. Завершив на ньому поїздку, ще півдороги треба було здолати. У 2018-му на подарованих колесах проїхав 15 країн. І тепер користуюся.
Купався у восьми морях і Ла-Манші
У Римі на мандрівника чекала ще одна пригода. Дуже хотілося побувати в соборі Святого Петра. Зрозуміло, з велосипедом у святиню він не міг зайти. Пригледів місце на площі між двома фонтанами і припаркував техніку, нав’ючену наметом та іншими речами.
— Людські руки не могли створити таку красу, яку побачив у соборі, — розповідає Володимир. — Статуї, фрески, ліпнина — все настільки вражає!.. У Парижі заходив у Нотр-Дам де Парі, римський собор перевершує паризький! Принаймні це моя думка.
Враження від побаченого, мов вітром здуло, після виходу з храму. Ще здалеку звернув увагу, що біля його велосипеда зупинилися два екіпажі поліції і охоронники Ватикану. «Чи не терорист залишив все це, подумали поліцейські? — каже Володимир. — Перевірили документи й побажали щасливої дороги».
Найдовшу відстань проїхав по Греції і Франції. Купався у морях, біля яких проїжджав: в Італії — у Тірренському і Лігурійському, в Хорватії — в Адріатичному, в Греції — в Іонічному, Егейському, в Туреччині — в Мармуровому, в Болгарії — в Чорному, в Польщі — в Балтійському. І в протоці Ла-Манш, каже, помив ноги.
— Хоч би яка красива, сита була Європа, але щоразу мені дуже-дуже хотілося додому, — зізнається співрозмовник. — Бо дома, повірте, найкраще!
Вінниця.
Інформація до роздумів
Для далеких подорожей потрібні сила і витривалість. Володимир Іванов постійно займається спортом, тренується щоденно. Теплої пори бігає, робить вправи на турніку, їздить на велосипеді, взимку ходить на лижах. Бере участь у марафонах чи напівмарафонах для ветеранів. І не тільки у Вінниці. Місцем для тренувань для цього є вінницький Лісопарк, неподалік якого будинок, в якому проживає мандрівник. Дивується з тих, хто не може відірватися від дивана. Каже, навіть в нашій області є стільки цікавих місць! Чоловік готовий дати пораду чи консультацію будь-кому, хто збирається в дорогу на велосипеді.
