Уперше електоральна кампанія стала для Казахстану безпрецедентною за рівнем політичної конкуренції і представленої палітри кандидатів.
Результати позачергових президентських виборів у Казахстані, навіть без участі Нурсултана Назарбаєва, не стали сюрпризом. Перемога наступника Назарбаєва, кадрового дипломата Касим-Жомарт Токаєва, була очікуваною.
Але, незважаючи на передбачуваний результат цих виборів, не можна сказати, що вони були позбавлені політичної конкуренції. Як аргумент — три факти: у цих виборах президента брала участь максимальна в історії кількість кандидатів; уперше в президентських виборах в Казахстані брала участь жінка; вперше в рамках електоральної кампанії пройшли передвиборчі дебати.
Говорячи про кандидатів, варто відзначити, що список у цьому році за своїм політичним складом був найрізноманітнішим за всю історію Казахстану. У ньому були представлені і ліві, і націоналісти, і ліберали, і центристи. Широкий спектр кандидатів, безумовно, підвищив інтригу в електоральних перегонах і дав виборцям змогу вибирати з ширшого асортименту їх представників.
Перемога Токаєва свідчить про те, що казахстанці вибрали стабільність, продовжуючи курс попередника, рейтинг якого серед співвітчизників завжди був незмінно високим, результат був очевидний.
Безпрецедентну різноманітність на цих виборах відзначили і спостерігачі. У цілому у своїх оцінках електоральних перегонів і самого процесу голосування представники міжнародних організацій та зарубіжних місій від різних країн з апріорі критичним поглядом були напрочуд позитивні і одностайні: вибори в Казахстані пройшли в конкурентних умовах, без значних порушень і при високій громадянської активності. До деяких виборчих дільниць навіть вишиковувалися довгі черги. Явка по країні в результаті становила понад 77%, і це свідчить про те, що громадяни республіки зараз як ніколи розуміють, що їхній голос важливий і усвідомлюють, що саме вони визначають майбутнє країни.
Підвищена громадянська активність казахстанців у день голосування проявлялась, як дивно це б не звучало, у тому числі і в демонстраціях, які відбулися в Нур-Султані і Алмати. Маніфестанти, на жаль, не подавали заявок на проведення мітингів, а тому владі довелося залучити силовиків для забезпечення безпеки. Токаєв відреагував на те, що відбувається, заявою про готовність влади будувати діалог і з тими, хто її підтримує, і з тими, хто виступає проти. Крім того, обраний президент Казахстану запропонував створити в країні спеціальний комітет суспільної довіри.
Вибори президента Казахстану, електоральна кампанія і всі її складові стали символом еволюції демократичних процесів в Казахстані. А зростання політичної конкуренції, яка стала важливим атрибутом цих президентських виборів, неодмінно позитивно позначиться на майбутніх виборах до парламенту у 2021 році в Казахстані.
12 червня інавгурація ж обраного президента Касим-Жомарт Токаєва поставила крапку в процесі транзиту влади в Казахстані і заклала традицію демократичної зміни керівників не тільки конкретно в цій республіці, а й, можливо, в усьому регіоні Центральної Азії, для якого така практика раніше не мала прецедентів.
