У своєму рішенні КС, зокрема, зазначив, що «Верховна Рада України (VIII скликання), обрана на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, протягом строку своїх повноважень не відновила у Регламенті Верховної Ради України правове регулювання питання припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, з яким пов’язується початок перебігу місячного терміну формування нової коаліції депутатських фракцій і конституційне право Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо така коаліція депутатських фракцій не сформована в Україні. Внаслідок цього виник конституційний конфлікт між Президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який не має правового вирішення, бо Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а Регламент Верховної Ради України, всупереч вимогам статті 83 Конституції України, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України».

Вказавши, що джерелом влади є народ, Конституційний Суд України констатував: розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Колишній Президент Петро Порошенко, коментуючи його, зазначив, що справжній політик у будь-який час повинен бути готовий до виборів. А справжній державник має виконувати рішення Конституційного Суду, яким би воно не було, і як би ти до нього не ставився.

Представник Президента Володимира Зеленського в КСУ Федір Веніславський заявив, що своїм рішенням суд підтвердив обґрунтованість указу Президента про розпуск парламенту та продемонстрував незалежність, неупередженість та «відданість духу Конституції та ідеї верховенства права».

Нагадаємо, 21 травня В. Зеленський оголосив про розпуск Верховної Ради VIII скликання і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня. Відповідний указ набув чинності 23 травня. Виборчий процес розпочався наступного дня. Головним аргументом свого рішення Президент назвав дуже низьку довіру громадян до парламенту — 4%, а юридичним — відсутність коаліції фактично з 2016 року.

Утім, поки тривав виборчий процес, залишалася інтрига, що робити у разі визнання указу неконституційним. Адже законодавство не дає однозначної відповіді на це запитання. Щоправда, яким би рішення не було, вибори це навряд чи зупинить. До такої думки схилялась більшість експертів.

Проте існувала й протилежна точка зору, адже конституційних підстав для розпуску парламенту не було. Зокрема, заслужений юрист України Віктор Мусіяка рішення КС вважає виключно політичним і таким, що у майбутньому може мати загрозливі наслідки, «адже, прикриваючись волею народу та народовладдям, можна буде аргументувати рішення з будь-якого контроверсійного питання».

Політикум також зустрів рішення КС далеко неоднозначно. Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, яка неодноразово наголошувала на необхідності перезавантажити парламент, його привітала.

Лідер радикалів Олег Ляшко вважає, що судді діяли з політичних мотивів. Такої ж думки дотримується й Арсеній Яценюк: «Конституційний суд, не читаючи Конституції, пішов на поводі в політичної доцільності і став політичним органом. Це — машина часу... У майбутнє закладена бомба — для наступного парламенту, для чинного Президента», — сказав Яценюк у своєму відеозверненні.

Хоч би якими були оцінки експертів та політиків, головний позитив у тому, що з рішенням КС наступила правова визначеність. Тож легітимність виборів не можна буде поставити під сумнів.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.