До звіту Рахункової палати за 2018 рік увійшли результати шести аудитів, проведених у сфері освіти та науки. Перевіряли, зокрема, ефективність використання коштів державного бюджету, виділених профільному міністерству для надання загальної середньої освіти, ефективність використання грошей, призначених на забезпечення діяльності Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ, та грошей, спрямованих на управління Державною екологічною академією післядипломної освіти. Провели аудит ефективності використання коштів, витрачених на професійне навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Національним агентством державної служби. Ще дві перевірки стосувалися бюджетної програми «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка наукових кадрів» та витрат, спрямованих Міністерством аграрної політики на дослідження прикладних наукових та науково-технічних розробок у сфері розвитку агропромислового комплексу.
Одна з головних проблем галузі, йдеться у звіті, — дефіцит бюджетних коштів. Через недостатнє фінансування видатки спрямовувалися здебільшого на збереження штатної чисельності педагогічних і наукових працівників. Значні порушення зафіксовано на етапі формування державного замовлення для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Аудитори вказують на проблеми законодавчого характеру, які унеможливлюють визначення реальної потреби у фахівцях відповідної сфери та об’єктивної вартості підвищення їх кваліфікації.
Загальною проблемою головних розпорядників бюджетних коштів у галузі аудитори визначили відсутність дієвої системи внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів розпорядниками нижчих рівнів. Загалом аудитами виявлено, що з порушенням чинного законодавства в сфері освіти та науки використано 885,8 мільйона гривень, а неефективно використано 87,2 мільйона. Не всі рекомендації, надані за результатами аудитів, взято до уваги, зазначається у звіті Рахункової палати. Водночас під час виступу в Верховній Раді очільник палати Валерій Пацкан зауважив: «Ми ретельно відстежуємо та аналізуємо, як реалізуються надані нами рекомендації за результатами кожного аудиту. Результативність — це номер один. Те, що ми поставили собі з командою для роботи. Ми не хочемо писати звіти для галочки. Прагнемо, щоб наші рекомендації на сто відсотків виконувалися міністерствами та відомствами».
За результатами перевірок, проведених у 2017—2018 роках, Рахункова палата надала понад дві тисячі рекомендацій. До кінця 2018 року врахували лише 62 відсотки з них. Тож аудитори очікують від парламенту законодавчого врегулювання цього питання. Сподіваються, що відповідальність тих чи інших міністерств за бездіяльність допоможе зарадити ситуації.
