Проблеми одного з найпопулярніших операторів поштового зв’язку тісно пов’язані з викликами, які постали перед країною. Зрозуміло, що одномоментного вирішення бути не може. Однак чекати до нескінченності теж неприпустимо. Це без перебільшення стосується мільйонів людей, які чекають на задоволення соціальних потреб. Зокрема, пенсіонерів.

Про сьогодення Укрпошти «Голос України» попросив розповісти її генерального директора Ігоря Смілянського (на знімку).

— Пане Ігорю, протягом останніх років діяльність Укрпошти була збитковою. Чи змінилась ситуація?

— Так, у І кварталі поточного року компанія отримала понад 221 млн грн чистого прибутку.

Ми зросли за обсягами та доходами як по внутрішнім і міжнародним відправленням, так і за фінансовими послугами.

— За рахунок чого вдалося вивести компанію зі збитків?

— Компанія розвивається. Ще у 2017 році була затверджена 5-річна Стратегія фундаментальної трансформації Укрпошти. Вона передбачає серйозні зміни за ключовими напрямками діяльності та спрямована на створення сучасної клієнтоорієнтованої і конкурентоздатної компанії.

Ми вдосконалюємо продуктову лінійку, за короткий проміжок часу запровадили повний комплекс digital-рішень для всіх сегментів клієнтів. Також створили найбільшу комп’ютеризовану мережу в країні з понад чотирьох тисяч відділень, яка покриває всі міста та села України, що мають більш як дві тисячі мешканців (для порівняння: у найбільшого конкурента їх на тисячу менше, а починали ми з 2300).

Перебудова технологічних процесів, налагодження роботи мережі, оновлення інфраструктури дають позитивний результат: середньорічний темп зростання чистого доходу компанії протягом 2016—2018 років становив 20,8%.

Зростання кількості клієнтів, які голосують своїм гаманцем, обираючи Укрпошту, яскраво ілюструє результат впровадження змін. Якщо два роки тому з нами співпрацювали 1,3 тис. корпоративних клієнтів, то наразі їх кількість зросла до 5,8 тис.

— Чи позначилось зростання доходів компанії на доходах рядових працівників?

— Середня зарплата працівників виробничих професій Укрпошти (листоноші, оператори, сортувальники) із середини 2016-го до кінця 2018 року збільшилася в 2,1 разу. Наразі (у розрахунку повної зайнятості) вона становить 6730 грн. Цього року підвищували вже двічі.

— А як щодо ситуації на ринку? Чи вдається обходити конкурентів?

— У нас амбітні плани, і ми працюємо над їхнім утіленням, прагнемо щодня ставати кращими.

Наприклад, у І кварталі поточного року, порівняно з минулим, доходи компанії з посилок та письмової кореспонденції зросли на третину, з платежів та передплати періодичних видань — на 40% і 23% відповідно.

Крім того, вперше за 20 років компанія стала переможцем престижної світової премії у сфері поштової та експрес-доставки «World Post & Parcel Awards 2019» одразу у двох категоріях: «Поштові технології для e-commerce» й «Соціально відповідальні програми». Нашу роботу визнано на міжнародному рівні, цьогоріч Укрпошта стала в один ряд з такими потужними гравцями ринку, як DHL, eBay, Royal Mail, що теж отримали нагороди.

— У 2019 році Укрпошта вперше за багато років отримала компенсацію за доставку пенсій у розмірі 500 млн грн. Раніше ви наполягали на перегляді тарифу на послугу. Є якісь зрушення в цьому напрямку?

— Він залишився на рівні 2004(!) року. Адже не змінювався саме з того часу.

Про те, що тариф збитковий — говорилося багато, повторюватися не буду... Те, що компанія має розвиватися, вчасно виплачувати заробітну плату 70 тис. працівникам, оновлювати інфраструктуру, — теж зрозуміло. Для того щоб не просто залишатись на плаву, а забезпечувати надання якісних і сучасних послуг, у розвиток й оновлення треба вкладати кошти.

Тарифи, крім пенсійного, завдяки співпраці з Міністерством інфраструктури, НКРЗІ ми змогли «довести» до рівня прибутковості або хоча б рентабельності (доклавши немало зусиль і зібравши на себе величезний негатив). Це дало змогу не просто заробити більше коштів, а насамперед підняти заробітну плату працівникам, встановити у відділеннях зв’язку 5 тис. терміналів для розрахунків карткою, закупити 576 нових авто, 8,3 тис. комп’ютерів.
Пенсійний тариф наразі залишається без змін.

— Знову проситимете компенсацію?

— Ми просили вирішити питання три роки. Досить. Очікуємо від уряду системних рішень.

Команда Укрпошти, прийшовши у 2016 році на підприємство, з якого раніше успішно «тягнули» всі, хто міг, змогла зберегти найбільшу в країні мережу, не вдаючись до масового скорочення відділень та персоналу, на 20% оновити автопарк, запустити в дію власний мобільний застосунок та чат-бот, відкрити перший сортувальний центр нового типу в Полтаві і навіть виплатити 10 млн доларів кредиту, залишеного у спадок попередніми керівниками.

Вихід з «тарифної ями» простий, і навіть не один: або погодити зміну тарифу на економічно обґрунтований, або винести послугу на відкритий тендер (що є визнаною міжнародною практикою).

Уже сьогодні ми можемо залучати фінансування від міжнародних донорів у десятки мільйонів доларів для розвитку підприємства, проте наразі воно недоступне: жоден банк не співпрацюватиме з компанією, яка щодня працює собі в збиток — це нонсенс.

— Які перспективи  вирішення питання?

— Зі свого боку ми робимо всі кроки, щоб продовжувати доставляти пенсії 45% пенсіонерів у найменші і найвіддаленіші куточки країни. Також співпрацюємо з видавцями, щоб домовитись про додаткові знижки на передплату, запроваджуємо спеціальні години, коли можна сплатити комунальні платежі з удвічі меншою комісією тощо. Тобто намагаємось зробити так, щоб життя найнезахищеніших верств населення було хоч трохи комфортніше.

Зробити це в масштабах країни наразі не під силу жодній фінансовій установі, які суттєво поступаються Укрпошті в кількості і розгалуженості відділень. Ба більше, банківська мережа декілька років поспіль продовжує невпинно скорочуватись: лише за минулий рік банківських офісів поменшало майже на тисячу, лідери із закриття відділень — державні «Ощадбанк» та «ПриватБанк». Попередніми роками банківська мережа теж втрачала: понад 800 відділень у 2017 році та більш як 1,6 тис. 2016-го.

Зауважу, що одночасно зі скороченням банківської мережі скорочується й мережа банкоматів, тобто можливість отримати пенсію через банк дедалі більше ускладнюється. Проникнення Інтернету залишається все ще на низькому рівні.

Укрпошта наразі зберігає свою мережу, особливо в селах: проводимо роботу з головами сільських та селищних рад, старостами, керівниками ОТГ, депутатами місцевих рад, йдемо на різноманітні варіанти співпраці. Там, де місцеві мешканці оформлюють отримання пенсії в місцевому відділенні зв’язку, здійснюють передплату друкованих видань та оплату комунальних послуг, тим самим забезпечуючи необхідне навантаження, місцева влада допомагає з ремонтами наявних приміщень чи надає інші — пристосованіші, шукаємо варіанти збереження відділень та листонош.

Адже сперечатись з тим, що доставка пенсії листоношею додому — це зручніше, ніж поїздка в місто до банкомату, ніхто не буде. Я вже не кажу, що дорога потребує додаткових коштів. Те саме стосується сплати комунальних платежів (без поїздки до банку) чи навіть придбання товарів першої необхідності, які також людям похилого віку приносять листоноші. Пошта — близько, зручно і надійно.

Що стосується дій уряду — їх немає.

Чинний уряд не затвердив бюджетну резолюцію на наступний рік. Коли і, головне, з яким змістом (чи буде там передбачена компенсація?) її затверджуватиме новий — питання...

Хоча один крок «назустріч» уряд зробив, підтримавши ініціативу Пенсійного фонду і запровадивши пілотний проект із доставки пенсій «Ощадбанком». Зважаючи, що «Ощадбанк» у принципі не має листонош(!), які здатні доставляти пенсії по домівках, і змушений буде залучати для цього додатково сторонніх підрядників, постає багато питань: хто будуть ці залучені кур’єри? Чи відкриють їм взагалі двері пенсіонери? Чи зможуть вони так само як листоноші забезпечити приймання оплати за комунальні й інші послуги? Чи доставлятимуть додому продукти? І взагалі доставлятимуть отримані на руки суми за адресою чи зникнуть у невідомому напрямку?

Адже листоноші — це не просто кур’єри, це люди, добре знайомі кожному пенсіонеру — отримувачу пенсії, якого ті безперешкодно і без остраху пускають у власну домівку. Хто будуть люди, яких швидко і у великій кількості має десь набрати «Ощадбанк»? І головне питання: навіщо? До речі, коли останній раз було запроваджено експеримент з доставки пенсій через приватні компанії, 30% коштів не дійшли до пенсіонерів. Думаю, не варто це повторювати.

Як на мене, дивне рішення, прийняте точно не в інтересах пенсіонерів.

— Якщо ситуація все-таки не зміниться найближчим часом, що плануєте робити?

— Зміниться. Має змінитися. Для цього ми відкрито і завчасно звернулися до уряду, запропонувавши два варіанти розвитку подій. Перший — перегляд тарифу. Другий — відкритий тендер, де ринок сам вирішить справедливу ціну і визначить підрядника, який її надаватиме.

Маю надію, що нас почують, і це відповідальне рішення прийме ще чинний Кабінет Міністрів, щоб не довелося восени складати план скорочень збиткових відділень і повідомляти пенсіонерам, що чиновники байдужі до долі чотирьох мільйонів осіб. Найменше б цього хотілося.