Олександр Домбровський, Дмитро Андрієвський, Геннадій Зубко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

«Корабель, який ми називаємо запуском оптового ринку електроенергії, вже пішов у відкрите море. Повернути його назад уже неможливо, тому сьогодні головне завдання — виявити больові точки, які можуть на нас чекати у серпні—вересні чи під час проходження опалювального періоду та змоделювати наші подальші дії для врегулювання проблем», — таку думку під час учорашнього круглого столу на тему «Запуск оптового ринку електричної енергії: перші результати та виклики» висловив в. о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський.

Він нагадав, що запуск оптового ринку електроенергії спрямований на виконання зобов’язань України у рамках Угоди про асоціацію з ЄС, у якій визначено взаємні зобов’язання щодо гармонізації українського законодавства, в тому числі в енергетичній сфері, із європейськими директивами. У зв’язку з цим, нагадав О. Домбровський, комітет та парламент за останні п’ять років розробили та ухвалили всі необхідні законопроекти для адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Зокрема, було ухвалено закон про ринок природного газу, який вже почав працювати, а також закон про ринок електроенергії, відповідно до якого з 1 січня цього року почав діяти роздрібний ринок, а з 1 липня стартував оптовий ринок електроенергії. О. Домбровський нагадав, до кінця червня тривали складні дискусії про те, давати старт оптовому ринку з 1 липня, як того вимагає закон, чи відкласти його на три місяці або навіть на рік. «Я вважав, що нам потрібно було ще три місяці, щоб адаптуватись та мінімізувати ризики. Однак сталося так, як сталося», — зазначив він та зауважив, що аналіз перших двох тижнів роботи оптового ринку свідчить, є плюси і їх багато, бо ринок почав працювати, але є й проблеми та виклики, хоча все не так трагічно, як дехто прогнозував. Тож головним завданням на теперішньому етапі О. Домбровський назвав підтримку позитивних моментів запровадження оптового ринку та визначення його больових точок, що дозволить мінімізувати ризики. Зокрема, потрібно проаналізувати, якою буде вартість електроенергії для комунальних підприємств після початку опалювального сезону та чи не призведе до подорожчання гарячої води і тепла.

За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, у вартості водопостачання та водовідведення електроенергія становить до 35%, а в тарифі на постачання тепла — 6%. А оскільки сьогодні чи не всі кошти комунальних підприємств йдуть на оплату природного газу, то можна спрогнозувати, що з початку опалювального сезону у них будуть реальні проблеми з платою за електроенергію. До того ж збільшення вартості електроенергії для комунальних підприємств призведе до збільшення тарифів для населення. Врегулювати деякі проблеми мали подані до Верховної Ради законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги та коригування цін/тарифів на комунальні послуги (№ 9406), про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо забезпечення постачання електроенергії захищеним споживачам Донецької та Луганської областей (№ 10227) та про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг (№ 10228), проте їх так і не було розглянуто. «Тому до початку роботи нового складу парламенту ми залишилися у невизначеному стані, але щоб не ставити під загрозу запуск ринку електроенергії та початок опалювального сезону, ці питання потрібно невідкладно врегулювати», — зазначив віце-прем’єр.

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Оксана Кривенко до позитивних моментів запуску нової моделі ринку електроенергії віднесла факт того, що енергосистема працює у штатному режимі, а споживачі не помітили погіршення якості надання послуг. Крім того, результати торгів електроенергією на добу наперед зафіксували нижчі цінові рівні, ніж передбачали цінові обмеження комісії. Ще одним позитивним чинником є початок імпорту електроенергії, що формує цінові сигнали для всіх учасників ринку. «Ціна електроенергії для побутових споживачів не змінилася та перебуває на тому ж рівні, що й до запровадження оптового ринку і є найнижчою серед усіх європейських споживачів», — сказала вона та відзначила, що нова модель ринку електроенергії сприятиме зростанню конкуренції та, як наслідок, зменшенню вартості електроенергії. Крім того, О. Кривенко зазначила, що з 1 серпня цього року відбудеться зменшення вартості електроенергії для не побутових споживачів за рахунок того, що вступлять в дію нові тарифи на розподіл та передачу електроенергії.

Представник Президента у Кабінеті Міністрів Андрій Герус підтримав ідею обговорення цього питання через два тижні після запуску оптового ринку електроенергії, оскільки це дозволить виявити та врегулювати проблеми. Стосовно встановлених під час торгів цін на електроенергію, то у нього вже виникає питання, чому, наприклад, в сусідній Словаччині ціна на електроенергію нижча, ніж в Україні, хоча у нас нижчі екологічні збори та зарплати. Загалом, за оцінками А. Геруса, після запуску нового енергоринку середньозважений тариф «Енергоатому» зріс на 26,5%, що є обґрунтованим, оскільки раніше він продавав електроенергію за дуже низьким тарифом. Водночас у тепловій генерації тариф у середньому зріс на 16%, однак тут питання дискусійне, адже за останні півроку ціна вугілля знизилася майже на 50%. «Враховуючи, що вугілля становить 85% у собівартості електроенергії ТЕС, мало б відбутися й значне зниження ціни на електроенергію, яку постачає теплова генерація», — зазначив А. Герус. В цілому, за його оцінками, зростання вартості електроенергії для кінцевого споживача становить 25%, що є найбільшим одноразовим зростанням ціни за останні 25 років. А з урахуванням збільшення ціни в січні в рамках першого етапу реформи, зростання становить 35%, що не зрозуміло в умовах світових трендів до зниження вартості енергоресурсів. Враховуючи це, А. Герус застерігає, що вже восени зростання цін на електроенергію для промисловості відчують і громадяни. В цих умовах представник Президента у Кабінеті Міністрів вважає за необхідне внести зміни до закону про ринок електроенергії, щоб пом’якшити цю ситуацію.