На Сумщині відбулися дві досить буденні події, з яких стає зрозумілою відповідь на важливе запитання української сучасності: чому ми й досі такі бідні? НАБУ розслідувало кримінальне провадження, а аудиторська служба проаналізувала втрачені фінансові можливості однієї з найкращих об’єднаних територіальних громад області.

Ощасливили не виробника, а «прокладку»

У першому випадку йдеться про Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». Це підприємство входить до складу державного концерну «Укроборонпром», навколо якого не вщухають корупційні скандали, тож наша увага до нього закономірна.

Досудове розслідування щодо «Авіакону» НАБУ розпочало ще у 2016 році, а 19 липня 2019-го матеріали з обвинувальним висновком нарешті скерували до Конотопського міськрайонного суду. Троє колишніх очільників оборонного підприємства — директор, його заступник та комерційний директор — обвинувачуються в зловживанні владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків. За це передбачено ув’язнення терміном від 5 до 8 років. Згідно з версією слідства, колишні посадовці переплатили понад 13 млн грн приватній компанії офшорної юрисдикції, зареєстрованій на Карибських островах. Насправді завдані державі збитки значно більші, бо оборудки здійснювали у доларах, а ця валюта на сьогодні у 2,5 разу дорожча, ніж на момент укладання незаконних договорів.

Злочинна схема була простою, як двері. У березні та квітні 2014 року «Авіакон» уклав із офшорною компанією дві угоди на постачання паливних баків для вертольотів. У першому випадку — на 12 баків загальною вартістю 288 тис. доларів США, у другому — 85 баків на 2,04 млн доларів. Головна фішка оборудок у тому, що офшорна компанія такої продукції не мала та не виготовляла, а в обох випадках придбала паливні баки для вертольотів у грузинського підприємства-виробника. Посередник заплатив виробникові рівно вдвічі менше, ніж опісля отримав від «Авіакону». На сленгу, яким користуються торговці, такі вдалі оборудки називають «подвійним підйомом», забезпечити який приватній компанії допомогли державні оборонці. Що їх до цього мотивувало, можливо, з’ясується у суді.

Земля коштує дорожче, ніж за неї платять

Фахівці Держаудитслужби проаналізували бюджет Миколаївської ОТГ, що у Білопільському районі на Сумщині. Перевіряли період із 1 січня 2017 року по 28 лютого 2019-го. Головний висновок цього моніторингу такий: місцеві управлінці прийняли рішення та вчинили дії, через які бюджет громади недоотримав або втратив десятки мільйонів гривень.

Насамперед ідеться про неефективне використання громадської землі. На момент перевірки були чинні 40 договорів оренди ділянок, за якими користувачі платили від 2% до 7% їхньої грошової вартості. Якби управлінці ОТГ ініціювали рішення щодо перегляду цих невигідних договорів оренди і сільгоспвиробники почали платити по 10%, бюджет громади міг би одержати додатково 9,6 млн грн. І це — лише протягом періоду, який ретельно перевірили.

Аудитори вважають, що з бюджету ОТГ безпідставно витратили 9,7 млн грн на утримання комунального підприємства «Благоустрій», позаяк воно мало заробляти на себе самостійно. На території ОТГ також працюють малокомплектні школи, які необхідно оптимізувати. Це заощадило б ОТГ іще 3,7 млн грн, а до кінця нинішнього року — 4,2 млн грн.

Називають і дрібніші фінансові втрати, які обраховуються не у мільйонах, а у сотнях тисяч гривень. Зокрема, громада заплатила 205 тис. грн за виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення реконструкції Миколаївського будинку культури. Ніхто жодної реконструкції не зробив, тому гроші виявились просто викинуті на вітер.

За таке господарювання управлінці ОТГ отримали додаткові преміальні у сумі майже 300 тис. грн. Аудитори вважають, що ці кошти також було витрачено неефективно. Але так це чи ні, вирішуватиме все-таки громада на наступних місцевих виборах — чергових або дострокових.

Сумська область.