В українському календарі пам’ятних дат 28 липня — особливий день. Це День святого рівноапостольного князя Володимира, одного із фундаторів нашої держави і її покровителів, та День хрещення Київської Русі-України. 1031 рік тому київський князь охрестив стольне місто і його мешканців у Почайні, притоці Дніпра, заклавши духовні підвалини держави, що міцніла і розширила кордони до Фінської затоки на півночі, на півдні — до Азовського і Чорного морів, із заходу на схід — від Дністра і Західного Бугу до Волги й Оки.

Хрещення Київської Русі — найважливіша подія у духовному житті давньої України, що стала поштовхом до будівництва храмів і монастирів, розвитку освіти і культури, створення бібліотек, адміністративної реформи. З тих часів веде початок ідея соборності українців та українських земель, державної і духовної єдності.

За переказами, київські гори й місто на схилах Дніпра, що вже існувало з трипільських часів і було історичним центром, освятив сам святий апостол Андрій Первозваний. Про цю подію писав і Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» — після того як Господь вознісся на небо, його учні, кинувши жереб, вирушили у різні краї проповідувати. Апостолу Андрію випало служити у Грузії та Скіфії — державі, царі якої залишили нам у спадок кургани у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській та інших областях сучасної України. Вирушивши у далекі краї, Андрій Первозваний з учнями зупинився біля підніжжя київських гір. Замилувавшись краєвидом, святий апостол прорік: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике і Бог збудує багато церков». Благословивши майбутню столицю України, святий апостол піднявся на гору і встановив на ній хрест. Тепер на цьому місці — перлина Києва Андріївська церква.

За висновками дослідників, хрещення Володимирове — офіційне, втім, п’яте за ліком. Відомий український учений, історик церкви митрополит Іларіон (Іван Огієнко) писав: «Розпочавшись на землях українських, може, десь у вік апостольський, християнство було тут аж до часу Володимирового». За його словами, віра Христова на теренах сучасної України вже мала послідовників якщо не в I, то у II столітті н. е. Найраніше християнство стали проповідувати серед південноукраїнських племен — уличів та тиверців. Про поширення християнської віри на теренах України-Русі писало чимало діячів Церкви: Тертулліан (помер 240 року), Афанасій Олександрійський (помер 373 року), Іван Золотоустий (помер 470 року) та інші. У їхніх творах, у візантійських та інших джерелах згадується про те, що на території нашої держави діяли з найдавніших часів православні єпархії: Херсонська, Готська, Сурозька, Боспорська. Митрополит Йосип Сліпий зазначав: «З наших українських земель Київської Русі-України вже в Першому Нікейському соборі (325 року. — Авт.) брали участь єпископ готів Теофіл та Кадмей, єпископ Боспорського Царства Південної України, в якому не тільки грецькі поселенці були християнами, але також численні скити, наші предки». Єпископи з наших країв також брали участь у Константинопольському соборі 381 року, Ефеському 431 року, Халкедонському 451 року, Другому Візантійському 553 року.

Митрополит Київський і всієї Русі Сильвестр Косів у своєму «Патериконі» хрестителями українських земель, крім Андрія Первозваного, називає рівноапостольних братів, просвітителів Кирила і Мефодія, святого князя Аскольда, рівноапостольну княгиню Ольгу, котрі здійснювали благовісницьку місію ще до офіційного хрещення Київського князя Володимира Великого.

Літописи зберегли історію хрещення Аскольда і Діра. Вони, скориставшись відсутністю у Константинополі візантійського імператора Михаїла III, на чолі флоту з 200 кораблів підступили під стіни Царгорода. Поруйнувавши його околиці, русичі намагалися заволодіти містом і взяли його в облогу. Однак піднялася страшна буря і знищила кораблі язичників. Чудо сталося, бо, згідно із візантійськими джерелами, патріарх Константинопольський Фотій після молебню за порятунок Царгорода опустив у море ризи Влахернської ікони Божої Матері. Повернувшись додому, русичі «перемінили безбожну віру, у якій перебували, на чисте християнське вчення». Патріарх Фотій (857—867, 878—886 роки) писав, звертаючись до патріархів східних Церков, що «в них розгорілася така жадоба віри та ревність, що вони прийняли архіпастиря й з великою старанністю виконують християнські обряди». Збереглися й інші візантійські, арабські та руські хроніки, що підтверджують факт офіційного хрещення великої та могутньої Руської держави за Аскольда у 860 році. 

Нова ера в історії Київської митрополії настала з отриманням Українською православною церквою, яка в силу різних обставин, через порушення канонів і правил Святих Отців потрапила в залежність від Московського патріархату і перебувала в його орбіті понад три століття, Томосу про автокефалію, тобто самостійність. 

Вселенський Патріархат як Церква-Мати продовжує піклуватися про Церкву-Доньку — Українську православну церкву. На святкування 1031-ї річниці хрещення України-Русі делегація з Константинополя привезе до Києва мощі святого апостола Андрія Первозваного та часточку Древа Хреста Господнього.

«Ми би хотіли побажати вам усякого благословення від Бога, а також успішного святкування річниці хрещення Русі та дня пам’яті святого Володимира. Цього року на свято до вас в Україну приїде преподобна делегація від Материнської Церкви Константинополя, яка привезе із собою безцінні мощі святого апостола Андрія Первозваного для шанування побожним українським народом», — зазначив Вселенський Патріарх Варфоломій I.

За словами очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, ці безцінні реліквії прибудуть в Україну 27 липня 2019 року о 16:00 до Михайлівського Золотоверхого монастиря, а вже наступного дня перебуватимуть у Святій Софії під час урочистої Божественної літургії, після якої їх візьмуть в Українську хресну ходу, яка відбудеться 28 липня під час святкування 1031-ї річниці хрещення України-Русі. 

«Щиро дякуємо Вселенському Патріарху Варфоломію за такий цінний дар на святкування. Для Православної церкви України та всіх українців надзвичайно важливо вшанувати пам’ять святого Андрія Первозваного, подвиг якого має надзвичайне значення для поширення християнства на території нашої держави, адже саме слова святого апостола стали першою проповіддю Євангелія, сказаною на землях сучасної України», — наголосив митрополит Епіфаній.

Фото Юрія ПЕРЄБАЄВА (з архіву «Голосу України».)