21 липня 2019 року. Позачергові парламентські вибори. Київ, ДВК №800129.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут.

ЦВК прийняла всі оригінали протоколів і розпочала оголошувати імена обраних народних депутатів

Вибори-2019

Центральна виборча комісія прийняла оригінальні протоколи про підсумки голосування на позачергових виборах до Верховної Ради України від усіх 199 окружних виборчих комісій.

Нагадаємо, що до Верховної Ради України дев’ятого скликання пройшли п’ять політичних партій: «Слуга народу» (43,16%), «Опозиційна платформа — За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) та «Голос» (5,82%) — загалом 424 кандидати. З них 225 було обрано за партійними списками, а ще 199 — в одномандатних округах.

Враховуючи результати виборів у мажоритарних округах, «Слуга народу» отримує 254 місця у новому парламенті, «Опозиційна платформа — За життя» — 43, «Батьківщина» — 26, «ЄС» — 25, «Голос» — 20, інші партії — 10. Ще 46 депутатських мандатів здобули самовисуванці.

Хоча за Конституцією у Верховній Раді загалом 450 депутатських мандатів, однак 26 із них залишилися вакантними — вибори не проводилися на тимчасово окупованій РФ Автономній Республіці Крим (10 депутатів), у Севастополі (2 депутати), частині Донецької (9 депутатів) та Луганської (5 депутатів) областей.

За даними ЦВК, явка на виборах становила 49,2%. Згідно із Законом, новий склад Верховної Ради має зібратися на перше засідання протягом 30 днів після оприлюднення результатів виборів в офіційній пресі.

Як інформує відділ взаємодії зі ЗМІ Секретаріату ЦВК, 30 липня було прийнято протоколи з мокрими печатками з двох останніх округів — № 69 (Закарпатська область), де лідирує чинний народний депутат України Віктор Балога, та № 198 (Черкаська область), де лідирує також чинний депутат Сергій Рудик.

«Таким чином, станом на 30 липня Центральна виборча комісія прийняла протоколи про підсумки голосування ОВК усіх 199 ОВО», — уточнили в Центрвиборчкомі.

Також ЦВК прийняла ще майже 20 «уточнених» протоколів від ОВК, а кільком округам доручила підготувати та надати «уточнені» протоколи до 1 серпня.

З усіх 102 закордонних виборчих дільниць також уже надійшли до ЦВК оригінали протоколів.

Тож у ЦВК розпочався наступний етап — встановлення на підставі оригіналів протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування результатів позачергових парламентських виборів та визнання обраними народних депутатів України. Першими ЦВК оголосила обраними 35 народних депутатів. Відповідні протоколи ЦВК про результати виборів підписали всі присутні на засіданні члени Комісії.

Гречкосійство програло партійному бренду

«Дострокові парламентські вибори 2019 року стали першими виборами, коли традиційне «гречкосійство» українських кандидатів, тобто підкупи виборців, програло партійному бренду», — таку думку висловив аналітик «Центр UA» Назар Заболотний в ефірі «Громадського». «Традиційно в Україні відбувалася боротьба партійних брендів у Галичині та Києві, з одного боку, а з іншого — на сході України, — зауважив експерт. — Це були два протилежні табори. Як правило, Центральна Україна по мажоритарці — це була боротьба між гречкою та продуктовими наборами. Бренд «Слуги народу» вперше зміг витіснити дуже відомих українських гречкосіїв». При цьому він нагадав, що наступні вибори мають відбуватися вже за іншою системою — за відкритими партійними списками.

«За результатами позачергових парламентських виборів в Україні, на яких перемогла президентська партія «Слуга народу», центром прийняття ключових рішень в країні стане Офіс Президента України», — заявив в інтерв’ю «Радіо НВ» політолог Олексій Гарань. На його думку, це може стати стабілізуючим чинником для державної системи, який дозволить приймати непопулярні реформаторські рішення. «Але водночас у цій ситуації криються ризики через незбалансованість розподілу сил в парламенті нового скликання», — зауважив Гарань.

Українцям набрид вчорашній день

«Те, на що може бути здатною демократія, можна напрочуд виразно спостерігати в Україні. Парламентські вибори закріпили політичний злам, за яким стоїть більше, ніж просто нові обличчя», — вважає керівник української редакції Deutsche Welle Бернд Йоганн. «Більше ніде у Європі політичні зміни не відбувалися так швидко та енергійно та водночас демократичним шляхом, — додав він. — У цій країні внаслідок виборів відбулося прощання зі старими непопулярними елітами, яке принесло не лише зміну поколінь, але й мало наслідки для партійного ландшафту. Рушійною силою цього процесу є український народ. Він більше не довіряє старим політичним угрупованням. Саме тому майже половина виборців на цих парламентських перегонах віддала свій голос новим партіям і таким чином — перезавантаженню. Старі сили і партії було покарано». Водночас Б. Йоганн не виключає: те, що майже всі кандидати у списку «Слуги народу», котрі потрапили до парламенту, є невідомими людьми, це — їхнє слабке місце. Адже їм бракує політичного досвіду. «Але виборці саме у цьому вбачають перевагу — нові люди мають стати для парламенту ковтком свіжого повітря», — переконаний аналітик.

Тим часом

Учора Президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг», яким, зокрема, започатковується робота над проведенням електронних виборів та електронного перепису населення в Україні. Як повідомила прес-секретар Офісу Президента України Юлія Мендель, указ Президента також спрямований на упорядкування та забезпечення прозорості роботи державних реєстрів, передбачає запровадження єдиного веб-порталу електронних послуг, де українці зможуть за допомогою електронного кабінету отримувати доступ до інформації щодо себе в державних реєстрах (наприклад, про майно, землю, транспорт, податки і доходи), та пріоритетні електронні державні послуги.